Патріарше богослужіння у неділю 33-тю після П'ятидесятниці
17 січня 2016 року, у неділю 33-тю після П'ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.
Напередодні, 16 січня ввечері, Предстоятель Київського Патріархату відслужив у соборі Всенічне бдіння. Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.
За Божественною літургією Святійший Владика виголосив проповідь на тему євангельського читання:
"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Щойно ви прослухали уривок із Євангелія від Марка, де пророк від імені Бога говорить: «Ось Я посилаю ангела Мого, щоб він приготував путь перед Тобою». Хто цей ангел, якого посилає Бог перед пришестям у світ Сина Божого? Цим ангелом є Іоан Предтеча. Це дитя пустелі. Чому він дитя пустелі? А тому, що після того як Ірод убив чотирнадцять тисяч немовлят, то мати його Єлисавета втекла в пустелю для того, щоб зберегти Іоана, але в пустелі вона невдовзі померла і він дитиною залишився в пустелі один і це дитя виросло в пустелі, і тому голосом із пустелі називається Іоан, який проповідував в пустелі. І називається він Предтечею, тобто попередником. Попередником чиїм? Попередником Христа Спасителя. Він першим став проповідувати і про пришестя Христа Спасителя, яке настало, і закликав до покаяння.
Господь послав його для того, щоб він приготував путь Господу. А що означає приготувати путь для Господа? Це значить духовно підготувати людей для прийняття Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. І приготування це полягало в заклику до покаяння, тому й він говорив: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Боже».
Пророки говорили, що Предтеча повинен був вирівняти дороги, понизити пагорби, засипати площини – це так робили ті, хто готував дорогу для царів і полководців після перемоги. Понизити пагорби – це означає знищити гординю, засипати низини – це означає вивести людину із відчаю, і тому подібне. Тому покаяння має дуже велике значення. Без покаяння не може бути спасіння.
Якщо ви уважно читаєте Євангеліє, то ви побачите, що всі, хто спасався – каялися у своїх гріхах. Наприклад апостол Павло був гонителем, а став великим апостолом. Яким чином Він став великим апостолом? Покаявся у своєму гріху, а гріх його був гоніння на християн, гоніння на самого Господа. Тому Господь явившись йому сказав: «Савле, за що ти Мене гониш?» Покаявся і став апостолом.
Блудниця, яка проливала сльози – покаялася, а що означає покаялася? Перестала бути блудницею, визнала свої гріхи і тому плакала. Або взяти приклад митаря Закхея, – в чому полягав гріх Закхея? В тому, що він брав податки більше ніж вимагав закон і за рахунок цього збагачувався. Але він покаявся, і покаяння його виявилося в тому, що він сказав, що половину свого майна я роздам убогим, а кого скривдив – поверну в чотири рази більше.
Блудний син, який залишив свого батька, зневажив батька, пішов в далеку країну і там батькове майно витратив з блудницями, а потім прийшов до розуму, – покаявся. Покаявся чому? Тому що голодним був і не мав їжі, а їв разом зі свиньми, і то не вистачало й цієї їжі. Тоді він згадав свого батька і вирішив: «Повернуся до свого батька, але вже не як син, а як найманець», але батько, як ви знаєте, прийняв його в свої батьківські обійми і влаштував йому велику вечерю.
Всі грішники, які стали угодними Богу, всі вони покаялися. Тому для того, щоб прийняти Христа Спасителя, народу юдейському треба було покаятися. Вони приходили на Йордан і каялися там, каялися і як ознаку очищення від гріхів – занурювалися у води Йордана.
Іоан Предтеча сказав, що гряде за мною Той, Який буде хрестити вас не водою, а Духом Святим. Яка різниця між хрещенням Іоана і хрещенням, яке звершує Господь через Церкву в Таїнстві Хрещення? В хрещенні Іоана дарів Святого Духа охрещені не приймали. Гріхи прощалися, але дарів Святого Духа вони не отримували, тому Іоан і каже: «Гряде за мною Той, Який Вас буде хрестити Духом Святим». Так ось це хрещення Духом Святим означає отримання дарів Святого Духа.
В чому полягали Дари Святого Духа? Вони полягали в тому, що християни говорили різними мовами. Так як апостоли, не знали мов, а в час зішестя Святого Духа – заговорили різними мовами. До дарів Святого Духа належить звершення чудес. І апостоли творили чудеса, і не тільки апостоли, а й всі християни, які увірували, які отримували цей дар теж творили. Пророкували, тобто говорили майбутнє, і це як наслідок дару Святого Духа.
Виникає питання: а ми отримуємо дари Святого Духа, коли приймаємо Хрещення, чи не отримуємо? Бо це питання поставили коринфські християни перед апостолом Павлом. Вони думали, що не мають дарів Святого Духа, бо і чудес не звершують, і мовами не говорять і тому, висновок зробили для себе такий, що вони дарів Святого Духа не отримали. Так і багато із нас думає, що він у хрещенні ніяких дарів Святого Духа не отримав – і це не правда.
Чому це не правда? Бо апостол каже, що той, хто вірує, той уже має дар віри, бо не думайте, що людині так просто увірувати. Подивіться навколо себе на людей невіруючих, чому вони не вірять? Бо не мають дару, дару віри. Навіть є люди вчені, які визнають, що повинен існувати Бог, а кажуть, що увірувати не можуть. Чому ж ти не можеш увірувати? Дару Святого Духа не маєш. Тому кожна віруюча людина має дар Святого Духа і ми за цей дар, дар віри, повинні дякувати Богові, бо Він нам дав цей дар – вірити в існування Бога, якого ми не бачимо.?
Тому, дорогі браття і сестри, покаяння має велике значення, воно приводить нас до того, що ми стаємо християнами, носимо ім’я Господа Ісуса Христа. І як християни маємо надію на вічне, блаженне життя, бо ми християни і будемо там, де Христос, а Христос у Царстві Небесному. Але треба бути справжнім християнином, справжнім, не за назвою. А це означає жити так як жив Христос. Як Христос жив? Любив і жив по правді, тому й ми повинні просто жити по правді і любити, і тоді ми будемо справжніми християнами.
Нехай Господь наш Ісус Христос допоможе нам Своєю Божественною благодаттю, щоби ми були справжніми християнами і жили в любові і по правді. Йому слава на віки віків".
Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом "Несподівана Радість", під час якого Предстоятель Київського Патріархату виголосив молитву, щоб Всемилостивий Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців і подав українському народові мир, єдність і Своє благословення.
