Патріарше богослужіння у день свята Обрізання Господнього
14 січня Православна Церква святкує Обрізання Господнє – день найменування Спасителя світу. Це найближча важлива подія з життя Ісуса Христа, котра наступає після свята Христового Різдва.
Святе Євангеліє про це так говорить: "Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж Він зачався у лоні" (Лк. 2, 21).
Старозавітне обрізання було прообразом новозавітного хрещення, яке єднає нас з Христом. Святий апостол Павло, називаючи хрещення нерукотворним обрізанням, каже: "У Ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло обрізанням Христовим. Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також воскресли" (Кол. 2, 11-12).
Також Церква згадує цього дня святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської (379) та українського світоча святителя Петра Могилу, митрополита Київського і Галицького і всієї Руси (1647).
В Україні ж Навечір’я Обрізання Господнього іменується Щедрим вечором, коли готується кутя та багато смачних страв, які вже не є пісними, як на Різдвяний Святвечір. У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходять від хати до хати, щедруючи – бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту в новому році.
Напередодні свята, 13 січня 2016 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні духовенства звершив у Володимирському соборі столиці Всенічне бдіння. На Великій вечірні Святійший Владика звершив літію, де благословив хліб, пшеницю, вино та єлей. Під час читання канону утрені вперше в році співається Катавасія, яка прославляє подію Хрещення Господнього в ріці Йордан «Глибини відкрив Ти дно…». У цей час Предстоятель помазував вірних освяченим єлеєм та вітав зі святом.
По завершенню богослужіння духовенство собору та патріарший хор колядували та щедрували, прославляючи народженого Сина Божого.
14 січня, у сам день Обрізання Господнього, Святійший Патріарх Філарет звершив у Володимирському кафедральному соборі Божественну літургію святителя Василія Великого. Предстоятелю Церкви співслужило духовенство собору.
Звертаючись до вірян, Святійший Патріарх розповів, що Христу треба було обрізатися для того, щоб виконати той закон, який Він сам встановив. Тобто Христос – Законодавець - став виконавцем закону, як і сказав Він одного разу Своїм учням, що прийшов не порушити закон, а виконати його.
Патріарх зазначив, що для християн заповітом приналежності до Богообраного народу, тобто до Христа, є хрещення. Адже хто не охрещений, хто не належить до християн, той не належить до Богообраного народу.
Говорячи про свято, Патріарх Філарет привернув увагу слухачів до богословського значення пришестя у світ Спасителя. «Сьогодні з Євангелія ви чули, що Немовля Ісус зростав за законами людської природи. Церква це називає приниженням Бога або сходженням з небес. Багато-хто думає, що Бог зійшов з небес і прийшов на землю. Мабуть і серед вас є ті, які думають, що пришестя на землю Сина Божого – це зішестя з небес на землю, тобто зміна простору. Насправді ж зішестя з небес на землю означає приниження, бо Бог принизив Себе, підкорив себе людським законам. Тому це сходження з небес і називається приниженням Божим або сходженням Божим з неба на землю, а не сходження з одного місця на інше. Не може Бог сходити з одного місця на інше тому, що Він – Необмежений. Немає місця, де не було б Бога. Бог – Дух і наповнює все, і нічим не обмежується. Син Божий все це зробив, щоб визволити людей від гріха й смерті. Тому Сину Божому й треба було з’єднатися з людською природою», - наголосив Предстоятель Церкви.
Після завершення літургії Святійший Патріарх Філарет разом з духовенством та мирянами молебними піснеспівами подякували Всемилостивому Богу за рік, що минув та попросили Благословення Господнього на рік, який почався.
