Патріарше богослужіння у 3-тю неділю після П’ятидесятниці
21 червня 2015 року, у неділю 3-тю після П'ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.
Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.
За Божественною літургією Святійшим Владикою випускник КПБА диякон Андрій Гуль був рукоположений на священика.
Під час богослужіння Патріарх виголосив проповідь:
«В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Дорогі браття і сестри!
Щойно ми прослухали уривок із Євангелія, в якому Господь Ісус Христос дає настанови нам як треба в світі жити і чим керуватися. Чим же нам треба керуватися? Ісус Христос сказав про те, яке значення для тіла має око: якщо око здорове, то все тіло чисте, бо людина дивиться на себе і весь бруд, який на тілі – очищає, а якщо око пошкоджене, тобто людина сліпа, то тоді вона не бачить свого тіла і воно стає час від часу брудним.
Господь Ісус Христос каже, що для душі є світло, і якщо світло, яке є в тобі – є темрява, то яка ж тоді буде темрява, якщо твоє світло – темрява? Що ж нам треба розуміти під світлом, яке в нас знаходиться і яке освітлює наш життєвий шлях? Цим світлом є совість. Якщо совість чиста, то й душа буде чистою, а якщо совість не чиста, то людина буде чинити зло, бо совість не є чистою.
Нам часто ставлять питання: чому християни поводять себе не добре в цьому світі, де причина? Або чому вони часто на чорне кажуть біле, а на біле – чорне? І чому вони, християни, говорять неправду, де причина? Причина в тому, що чистої совісті немає. Совість затьмарена і тому мовчить, коли людина говорить неправду. Згадайте, коли у вас була чиста совість і ви вчинили якийсь недобрий вчинок, то як вона викривала вас, як вона мучила, не давала спокою, бо ви зробили не те, що треба. А згодом, коли один раз ми не послухали совість, другий раз не послухали – і тоді совість замовкає, вона вже нічого не говорить і людина вже не розрізняє часто правду від неправди, добра від зла. Бо совість – світильник душі людини – темний, затьмарений. І тому ми і грішимо, бо совісті чистої немає.
Святі отці, подвижники, кажуть: для того, щоб йти шляхом божественним, треба насамперед керуватися совістю. Совість є у кожної людини, а це означає, що ніяка людина в світі на Страшному Суді не виправдається тим, що вона не знала заповіді, не знала Євангелія, не знала церковного віровчення. Не виправдається цим, бо у кожної людини є всередині голос Божий – совість.
Тому, дорогі браття і сестри, будемо у своєму житті керуватися совістю. А для того, щоб вона була чистою, то треба її час від часу очищати. Очищати через покаяння, бо ми дуже часто, в переважній більшості, і не визнаємо своїх гріхів. А чому ми гріхи наші не визнаємо, що вони є гріхи? Бо совість мовчить, а якби вона говорила, то тоді б ми знали всі свої провини, бо вона б нам підказувала, що ти ось в цьому згіршив, сказав неправду, чи не допоміг людині.
Бувало у вас в житті таке, що хтось просив у вас допомоги, а ви цю допомогу не дали, і совість ваша мучить, що ви людині не допомогли? Це значить, що совість жива. Коли людина потребує допомоги, а ми не даємо цю допомогу і совість мовчить, то значить совісті немає, бо мовчить.
А тепер подивіться на те, що відбувається в Україні. Який ентузіазм піднявся в Україні на захист своєї Батьківщини. Що штовхає воїнів – і молодих, і навіть похилого віку – йти захищати її? Совість штовхає, любов до своєї землі, до своєї культури, до своєї історії, до своєї сім’ї – це штовхає. Або хто спонукає українців допомагати бідним, біженцям, дітям і пенсіонерам, хто? Це совість, співстраждання, любов спонукає. І тому це є світильник в нашій душі, яким треба керуватися в нашому житті.
І нехай Господь наш Ісус Христос допомагає нам очищати свою совість, щоб вона завжди говорила нам правду, говорила все, що треба робити в цьому житті, щоб успадкувати життя вічне. Богу нашому слава на віки віків. Амінь».
Після Літургії був відслужений молебень перед іконою Божої Матері «Несподівана Радість» під час якого Патріарх прочитав молитву до Всемилостивого Бога про визволення України від нападу чужинців.
В той же день ввечері підчас вечірнього богослужіння у Свято-Володимирському соборі Патріарх Філарет разом із соборним духовенством читав акафіст Покрову Пресвятої Богородиці.
