Патріарше богослужіння у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці
7 квітня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, а також у чистий вівторок Церква згадує страждання Господа Ісуса Христа.
Напередодні свята, 6 квітня 2015 року ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі. За вечірнім богослужінням була звершена літія, під час якої відбулося благословення хлібів. Під час полієлею Первосвятитель помазував віруючих освяченим єлеєм.
У самий день свята, 7 квітня 2015 року, Предстоятель Київського Патріархату у Володимирському соборі очолив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого, яка цього дня, згідно церковного уставу, розпочалася з вечірньої.
Його Святості співслужив настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.
Після Євангельського читання Первосвятитель виголосив проповідь:
"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Дорогі браття і сестри!
Сьогодні, у чистий вівторок, коли свята Церква згадує страждання Господа Ісуса Христа, також ми святкуємо Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Що означає Благовіщення? І в чому полягає ця блага вістка? Блага вістка полягає в тому, що через п’ять тисяч п’ятсот вісім років після того, коли Господь сказав першим людям Адаму і Єві, що сім’я жони зітре, тобто знищить, голову змія, голову диявола – це звершилося. З часу обітниці про це сім’я до часу її сповнення пройшла така кількість років. Народи, цілі покоління чекали цей час, цієї благої вістки, і ось нарешті час прийшов і архангел Гавриїл сповістив про народження Сина Божого від Пресвятої Діви Марії. Так ось цю благу вістку ми святкуємо, згадуємо сьогодні.
Архангел Гавриїл приніс Пресвятій Діві Марії вістку про народження Спасителя не від чоловіка, а від Духа Святого, тому що Син Божий повинен народитися від чистої плоті. Всі ми народжуємося, зачинаємося в беззаконнях і в гріхах народжує нас мати, всі без виключення народжуємося так, а Син Божий не міг народитися таким чином.
Чому Син Божий не міг народитися так, як ми? Тому що Святе Божество не може з’єднатися з гріхом і злом. І тому народження Сина Божого, Його з’єднання з людською природою повинно було бути чистим, а чистим могло бути тільки тоді, коли воно не поєднано з похіттю гріховною, чоловічою похіттю. І тому Пресвята Діва зачала Сина Божого від Святого Духа, а не від чоловіка. Тому архангел й сказав на запитання Пресвятої Діви: як це станеться, що вона, Діва, народить Сина? – Дух Святий зійде на Тебе і тому Народжене від Тебе назветься Святим. Тому і Пресвята Діва має особливе значення в спасінні людського роду.
Вона як Пречиста не мала гріха особистого, але мала гріх адамів, первородний, який переходив на все людство, на кожну людину зокрема. Тому і на неї перейшов цей гріх адамів, бо Вона народилась не як Спаситель, не від Духа Святого, а народилась від Іоакима та Анни, чоловіка і жінки, тобто таким самим чином, яким народжуємося ми. І тому первородний гріх адамів перейшов на неї.
А на Ісуса Христа, який народився від Пресвятої Діви, адамів гріх перейшов чи ні? Ні, не перейшов, бо Він був безгрішним, безгрішним у всіх відношеннях, але взяв на Себе гріх заради нашого спасіння.
Що означає взяти на Себе гріх? Це означає взяти відповідальність за гріхи людства, відповідальність перед Богом – це перше. Друге – взяв наслідки гріха. А в чому полягали ці наслідки гріха? Наслідки гріха полягали в скорботах, стражданнях, хворобах і в смерті. Так ось ці наслідки гріха взяв на Себе Господь Ісус Христос. Він і відчував голод, і мав спрагу, і страждав, і був розіп’ятий та помер, – а це є наслідки гріха. І Господь переміг все це, переміг наслідки гріха, переміг гріх людський й переміг смерть Своїм Воскресінням, бо якби Він не помер, то Він не подолав би смерть.
А Він помер для того, щоб подолати смерть, бо як безгрішний Він не повинен помирати і як безгрішний не повинен страждати, адже і смерть, і страждання є наслідком гріха, а Христос безгрішний і тому Він не повинен був ні страждати, ні помирати. Але якби Він не страждав і не помер, то Він би не подолав цей гріх наш. Тому Він взяв на Себе наслідки гріха і через хресну жертву переміг гріх.
Дорогі браття і сестри, ми повинні знати цю глибину нашого спасіння – це таїнство нашого визволення від гріха і від смерті. Зараз ми віримо, що після смерті грішники підуть в пекло, а праведники в Царство Небесне. А якби не звершив Господь Ісус Христос спасіння, якби Він не народився, то куди б ми йшли після смерті? Ми йшли б всі у пекло так само як і Адам, і праведний Ной, і Авраам, і Давид, і пророки, і всі праведники йшли після смерті в пекло, і ми б туди йшли.
А зараз і їх вивів Господь Ісус Христос після Свого Воскресіння й зішестя в пекло, і нас тепер, якщо ми будемо праведними, якщо Господь простить нам гріхи, то звільнить від пекла, і тому в пекло не підемо, а підемо в Царство Небесне. А якби Господь не звершив спасіння, то ми б усі йшли в пекло. Порівняйте наш стан, якби Христос не спас нас, зі станом теперішнім, після звершення Ним спасіння людського роду – і тоді будемо краще розуміти значення і Благовіщення, і страждань, смерті та воскресіння Спасителя.
Тому, дорогі браття і сестри, святкуючи Благовіщення Пресвятої Богородиці, згадуючи страждання Господа Ісуса Христа і Воскресіння Його ми повинні утверджуватися у вірі і знати, що наше спасіння тепер залежить від нас. Якщо ми будемо звершувати добрі діла і каятися в своїх гріхах, то Господь простить нам наші гріхи і дарує нам вічне блаженне життя. А якщо не будемо каятися і не будемо звершувати добрі діла, то пекло залишається для нас. Тому всі свята, які ми святкуємо і згадуємо, повинні надихати нас на покаяння і на звершення добрих справ. Тоді не даремно буде звершене спасіння Господом нашим Ісусом Христом для нас. Йому слава на віки віків. Амінь".
Після завершення Літургії був відслужений молебень до Пресвятої Богородиці та прочитана молитва за Україну.
