Патріарше Богослужіння у день свята Вознесіння Господнього
29 травня 2014 року Православна Церква святкує Вознесіння на небеса Господа Ісуса Христа. Святитель Іоан Золотоустий у своїй проповіді на Вознесення каже: "Сьогодні людський рід повністю примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, будучи недостойними жити й на землі, вознесені на небо. Сьогодні стаємо спадкоємцями небесного царства. Ми, не будучи вартими й земного, виходимо на небо й успадковуємо престол Царя і Господа. А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер вище усякого херувима".
Як свідчить Священне Писання, після Воскресіння рівно сорок днів Господь Ісус Христос продовжував видимим чином являтися своїм учням, наставляв їх, і розділяв з ними їжу. На сороковий день Христос вознісся на небо. При цьому Спаситель пообіцяв, що перебуватиме на землі до кінця віку.
Ця подія відбулася на Оливній горі неподалік Єрусалиму. Свідками вознесіння Христа були апостоли й Богородиця, про що розповідається в Євангеліях від Марка і Луки, і в Діяннях Святих Апостолів.
У день свята Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію свт. Іоана Золотоустого у Володимирському кафедральному соборі.
Напередодні, 28 травня, Святійший Патріарх відслужив Всенічне бдіння. Під час Всенішної Святійший Владика звершив чин Літії, благословивши хліб, вино, пшеницю та єлей. На Утрені, під час співання святкового канону на честь Вознесіння Господнього, Патріарх Філарет помазував клір та вірних освяченим на Літії єлеєм.
У сам день свята під час Божественної літургії Предстоятель Київського Патріархату разом з кліром Володимирського собору та прихожанами молилися до Господа Ісуса Христа про дарування Українській державі миру.
За богослужіння Святійший Патріарх привітав вірян зі святом та звернувся зі словом про значення вознесіння Ісуса Христа для всіх людей.
«Ми віримо, що Господь знаходиться на небесах з тілом. Але чи може людина перебувати з тілом на небесах, чи не може? Наш затьмарений людський розум не може уявити собі, як людина знаходиться на небесах, чим вона годується. Такі питання у нас виникають. А в дійсності воскресле тіло – це тіло нетлінне, тіло, яке відрізняється від нашого тіла.
Чим відрізняється? Відрізняється тим, що наше тіло помирає, а нетлінне тіло уже не помирає. Наше тіло для того, щоб продовжити життя, потребує їжі, потребує води, а нетлінне тіло не потребує ні їжі, ні води.
Як же воно існує? Існує воно силою Божества. Пам’ятаєте слова Ісуса Христа, коли Його спокушав диявол, що людина сита не тільки хлібом, а кожним словом Божим. Яким словом? Не словами, які написані на папері в книзі, а мається на увазі Слово Боже – Син Божий, Бог. Бо Бог є джерелом життя. тому воскресле тіло Господа Ісуса Христа, оскільки воно з’єднане з Божеством, не потребує їжі. Так само не будемо потребувати їжі і ми, коли воскреснемо».
Вкінці богослужіння Патріарх разом з собором духовенства та вірних проспівали молебень до Господа Ісуса Христа.
Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й Оріген (+251), який перечислює християнські свята у 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Богослови вважають, що в перші три століття це свято святкували разом зі Сходженням Св. Духа. Сильвія Аквітанка не називає цей свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».
В IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загально відомим. Історик Сократ називає його «всенародним святом».
Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями свт. Іоан Золотоустий, свт. Григорій Ніський, свт. Епіфан Кіпрський, свт. Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Риму Пойменії на місці Вознесіння, на Оливній горі, було побудовано Храм Вознесіння Господнього.
