Богослужіння у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку
10 травня 2026 року, у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку, у Володимирському кафедральному патріаршому соборі було звершено дві Божественні літургії.
Пізню літургію, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, очолив єпископ Васильківський Єфрем, якому співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та соборне духовенство.
Напередодні, 9 травня ввечері, у соборі було відслужене всенічне бдіння.
За літургією підносились молитви за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив нас від нашестя чужинців і дарував українському народу перемогу над ворогом, мир і Своє благословення.
На запричасному із словом проповіді до вірян звернувся клірик собору протоієрей Іван Сидор.
Богослужіння завершилось молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість» та заупокійною літією біля могили Святійшого Патріарха Філарета.
Як розповідає сьогоднішнє Євангеліє, перебуваючи з учениками в Самарії, Господь послав їх у селище, а сам лишився біля колодязя праотця Якова. Туди ж прийшла жінка, щоб набрати води.
Господь, попри те, що юдеї вважали неприпустимим навіть розмову з самарянами, почав з нею говорити і розповів їй таємниці її життя – про те, що мала вона п’ятьох чоловіків. Здивована цим, жінка продовжила розмову, і тоді Христос попросив у неї води та додав, що, якби вона знала, з Ким говорить, то сама просила б у Нього іншої води – живої: «Хто буде пити воду, яку Я дам йому, – звертається до самарянки і до всіх нас Христос, – ніколи вже не матиме спраги, бо вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка тече в життя вічне…»
Ця жива вода – віра Христова, від якої всі отримують благодатні дари Божої Любові та Духа Святого. Отримала цей дар і Євангельська самарянка, яка, за переданням Церкви, все подальше життя присвятила проповіді Євангелія та постраждала за це в 66 році – була вкинута мучителями в колодязь.
