Престольне свято Володимирського патріаршого кафедрального собору
6 серпня 2025 року, коли Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, у святому хрещенні Романа і Давида, є одним з престольних свят Володимирського патріаршого кафедрального собору. Саме на честь страстотерпців Бориса і Гліба освячений престіл і храм на другому поверсі собору.
У цей день Божественну літургію у преділі святих Бориса і Гліба очолив настоятель собору протоієрей Борис Табачек у співслужінні духовенства храму. Перед початком Божественної літургії духовенством було відслужено чин малого освячення води.
На запричасному зі словом проповіді до вірян звернувся настоятель собору протоієрей Борис Табачек.
Богослужіння завершилось молебнем до святих благовірних князів Бориса і Гліба.
Після відпусту Божественної літургії, від імені духовенства та парафіян, духівник собору протоієрей Іоан Київський привітав настоятеля з днем тезоімеництва.
Закінчилось богослужіння козацьким многоліттям.
Святі князі-страстотерпці Борис і Гліб, в хрещенні Роман і Давид, молодші сини святого рівноапостольного київського князя Володимира Святославовича.
Святі брати народились незадовго до Хрещення Русі, тому їх виховували в християнському благочесті. Старший з братів – Борис мав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Під їх впливом святий Борис запалав гарячим бажанням наслідувати подвиги угодників Божих і часто молився, щоб Господь удостоїв його такої честі.
Святий Гліб з раннього дитинства поділяв прагнення брата присвятити життя виключно служінню Богові. Обидва брати відрізнялися милосердям і серцевою добротою, наслідуючи приклад святого рівноапостольного великого князя Володимира, милостивого і чуйного до бідних, хворих, знедолених.
Святі Борис і Гліб не були слабкими, вони були сильними вірою. Сильними любов’ю до Бога й до людей. Вони вміли прощати і це прощення стало найбільшим свідченням їхньої сили. Їх убив брат. Вони не прокляли його, не помстилися, не виправдовували зло ще більшим злом. Їхній подвиг – це не поразка, а перемога любові. Перемога Ісуса Христа в людському серці.
Церква називає князів Бориса і Гліба страстотерпцями – тими, хто страждав добровільно, не зрадивши Божу правду. Вони є святими покровителями Київської Русі, які стали символом єдності та миру.
