Патріарше богослужіння у неділю 9-ту після П’ятидесятниці
25 серпня 2024 року, у неділю 9-ту після П’ятидесятниці Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Його Cвятості співслужило соборне духовенство.
Напередодні ввечері, 24 серпня, Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння.
За богослужінням підносились посилені молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народу справедливий мир і перемогу.
Після запричасного стиха проповідь на тему євангельського читання (Мф. 14, 22-34) виголосив протоієрей Іоан Київський.
Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана радість», під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву про визволення України від нашестя чужинців, щоб Господь Бог почув наші благання і подав Україні перемогу та мир.
Сьогодні євангельське читання розповідає нам про те, як ученики покинули берег, де Христос залишився наодинці, усамітнився для досконалого молитовного спілкування з Богом. Вони пішли у плавання, розраховуючи на безпеку. Але на півдорозі їх наздогнала буря, і вони зрозуміли, що їм загрожує загибель. Вони боролися з усіх своїх людських здібностей, досвіду і сил, і проте, смертна небезпека нависла над ними. Їх охопив страх і жах.
Аж ось зненацька посеред бурі вони побачили Господа Ісуса Христа. Він йшов по бурхливих хвилях, серед розлюченого вітру і, разом з цим, в якійсь лякаючій тиші. Учні в тривозі закричали, бо не могли повірити, що це Він, вони подумали, що це привид. А Ісус Христос, з центру цієї бурі, сказав їм: «Не бійтеся! Це Я!» Так само, як Він каже нам в Євангелії від Луки: «Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся, бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець» (Лк. 21:9).
В цій євангельській розповіді, крім опису історичної події із земного життя Ісуса Христа, прихований глибокий таємничий зміст. Святі отці порівнюють човен, на якому ученики Христові цілу ніч боролися з бурею, – з Церквою, море – з гріховним світом, а бурю – з гоніннями на Церкву.
Буря на морі символізує також бурю пристрастей, що хвилюють людське серце, бурю сімейних негараздів, хвилю небезпечних обставин у нашому житті. Всі ці труднощі християнин може перемогти, але з Божою допомогою. Апостол Петро зробив по воді лише кілька кроків, але тим він набув великий та дорогоцінний досвід. Він зрозумів, що віра і уповання на Бога дарують людині велику силу. Тому нам потрібно наслідувати у цьому апостола Петра і просити у Господа допомоги у наших життєвих негараздах.
