Святкове богослужіння у день пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського
14 травня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Макарія, митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному соборі столиці.
13 травня, напередодні дня пам’яті священномученика Макарія, Святійший Патріарх Філарет звершив Всенічне бдіння.
У самий день свята, 14 травня 2024 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.
Його Святості співслужили архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Сумський і Охтирський Никодим, єпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл, єпископ Одеський і Балтський Никон, єпископ Херсонський і Таврійський Михаїл та духовенство.
За богослужінням підносились посилені молитви за Україну, її владу і військо, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя російських чужинців-окупантів, захистив наших воїнів і подав українському народові справедливий мир і перемогу!
На запричасному зі словом проповіді звернувся до людей клірик Володимирського собору протоієрей Михаїл Трускавецький.
Закінчилось святкове богослужіння молебнем до священномученика Макарія, перед його нетлінними і чудотворними мощами. Потім, під багаторазовий спів величання святому Макарію, Патріарх, архієреї, духовенство та парафіяни благоговійно приклалися до чесних мощей священномученика.
В кінці, Патріарх Філарет привітав усіх зі святом та закликав у цей важкий час не втрачати надію, а вірити і посилено молитись Богові за Україну і перемогу.
«Дорогі браття і сестри вітаю вас зі святом святого священномученика Макарія.
Святий священномученик Макарій теж жив у складних умовах, багато терпів і, як ви знаєте, загинув від нашестя чужинців. Тому треба із цього, кожний для себе, робити висновок. Не треба боятися смерті! Чому не треба боятися смерті? А тому що її не існує. Помремо, перейдемо в інше життя. Тільки треба на землі жити благочестиво, щоб після смерті блаженствувати, а не страждати, бо після смерті не тільки блаженство, а й страждання. Так ось ми не хочемо страждати, ми хочемо блаженствувати.
Чому священномученик Макарій знаючи небезпеку яка зустріне його на дорозі прийшов у Київ? А тому що любив своє місто Київ, свою кафедру і тому знаходиться там де хотів, ось на цьому місці.
Господь виконує наші обов’язки, але іноді ми самі не знаємо чого просимо. Іноді просимо для себе скорбот, але Господь знає наші сили, що ми можемо перетерпіти, а чого не можемо. Так ось Господь дає нам можливість перетерпіти стільки, скільки ми можемо. Але треба не забувати, що Бог є і що Він керує цим світом, і не тільки світом, а й кожним із нас. Не треба думати, що ми самі собі прокладаємо життєву дорогу, не думайте так. Якщо Богу не угодно, то Він це не попустить. А треба виконувати волю Божу. І святий священномученик Макарій є для нас прикладом. Треба йти його дорогою і вона приведе до вічного блаженного життя, до радості і спасіння. А ми цього хочемо. І тому тут наші бажання співпадають. Нехай Господь наш Ісус Христос допомагає нам подолати ці труднощі на землі і досягти вічного Небесного Царства. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» – сказав у своїй промові Патріарх Філарет.
Урочисте богослужіння завершилося козацьким многоліттям та співом духовного гімну «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Слід відзначити, що 14 травня виповнюється 58 років служіння Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на Київській архієрейській кафедрі. За всю, понад тисячолітню, історію Української Православної Церкви – це найдовший період безперервного служіння на Київському святительському престолі. 14 травня 1966 р. владика Філарет був призначений архієпископом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України та з того часу в сані архієпископа, митрополита, а з жовтня 1995 р. – в сані Святійшого Патріарха несе своє служіння в Українській Церкві на древній Київській кафедрі і безперервно звершує богослужіння у Володимирському кафедральному соборі.
