У Володимирському соборі проводяться молитовні зустрічі для родин загиблих, полонених та зниклих безвісти захисників
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї-Руси-України Філарета у Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбуваються молитовні зустрічі з родинами наших загиблих, полонених та зниклих безвісти воїнів-захисників. Зустрічі проводяться за підтримки Благодійного Фонду «M.I.S.T. Foundation» у рамках благодійного проєкту "Бути поруч".
27 квітня 2024 року, напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим, Вербної неділі, відбулася друга зустріч. На початку священник Володимирського собору протоієрей Олександр Шмуригін звершив молитву за визволення з ворожого полону українських воїнів, за знайдення безвісти зниклих оборонців України, а також за Божу підтримку родин наших захисників. Після молебню відбулася літія за упокій душ загиблих за Україну Героїв і всіх невинно вбитих від рук російських окупантів українців.
Звертаючись до родин, отець Олександр підкреслив: «Ми розуміємо, який великий тягар лежить на ваших плечах, а тривога переповнює серця за долю найріднішої людини. У такі миті важливо бути поруч: з мамою, що чекає на повернення сина з полону, дружиною, яка бореться щодень, шукаючи безвісти зниклого чоловіка, вдовою, що втратила коханого, дитиною, що чекає на повернення татуся. Я щиро дякую кожній із вас та кожному нашому Герою, який ціною власного життя виборює вільне майбутнє для України».
Під час зустрічі, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, посмертно вручено церковні медалі "За жертовність і любов до України" рідним наших воїнів, що віддали свої життя за незалежність Української держави. За нашу свободу життя віддали:
Юзвак Андрій Вікторович (16.10.1993 — 30.06.2023) — солдат, командир відділення десантно-штурмового взводу 95 ОДШБр. Загинув поблизу міста Кремінна, Луганської області.
Барчишин Григорій Григорович (03.04.1986 — 21.05.2023) — парафіянин Володимирського собору, боєць 241 бригади Сил територіальної оборони. Загинув в районі н.п. Іванівське, Донецької області.
Шастун Ігор Михайлович (23.02.1993 — 01.04.2022) — старший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України. Загинув при виконанні бойового завдання в Маріуполі.
Красновід Микита Андрійович — (04.02.2000 — 18.08. 2022) — боєць добровольчого батальйону «Стугна» ЗСУ. Загинув, визволяючи південь — тоді ще окуповане село Максимівка, що на Миколаївщині.
Огородник Андрій Вячеславович — (11.12.1998 — 26.04.2022) — солдат НГУ полку «Азов». Разом із бійцями свого підрозділу здійснив прорив на «Азовсталь», де і загинув від уламкового поранення 26 квітня 2022 року.
«Пам’ять про Ваш подвиг назавжди закарбується в історії України та в серцях наступних поколінь… А ми докладемо всіх зусиль, щоб боротьба ціною життя була не даремною… Вічна шана та вдячність вам, вірні Сини України», — сказала співзасновниця Благодійного Фонду «M.I.S.T. Foundation», громадська діячка Анастасія Голішевська, яка з 2014 року займається питаннями полонених та зниклих безвісти воїнів.
«Позаду в нас спільний шлях молебнів, зустрічей з Патріархом, допомоги та підтримки, починаючи ще з 2014 року… водночас, ще багато важливих справ попереду. Ми вдячні Його Святості за важливу місію, за щоденні молитви! Починаючи з 2014 року, ми завжди відчували рішучу підтримку Патріарха Філарета! Ми знаємо, що завжди його серце відкрите для нас та кожного нашого Захисника!» - зазначила дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець.
Ірина Таранова, директор Благодійного Фонду «M.I.S.T. Foundation» зазначила: «Такі зустрічі – є важливою складовою небайдужості суспільства. Не кожна людина може опанувати свій емоційний стан самостійно, чи з допомогою близьких, бо за звичай, ми шукаємо інші досвіді для перезавантаження власного. Ці чутливі переживання, невизначеність, бурхливість страшних думок, які наперебій втягають у гнітючий стан душевної болі та нерозуміння, що відбувається із твоїм життям, мені знайомі не із преси чи чиїхось розповідей. Тому, важливо не запирати броньованими дверми своє життя, а йти та робити добро, щоб змінити не тільки свій світ, але й запалити іскру можливостей для іншого.
Для нашої команди є пріоритетом не тільки духовна, але практична підтримка. Ми маємо бути поруч, з кожним, хто потребує підтримки та створювати різні платформи для комунікацій, як для сімей, що живуть у тимчасово невизначену емоційному стані, так і для наших Героїв, що завершили свій бойовий шлях, але бажають бути корисними суспільству. Добра справа кожного українця, це внесок у нашу перемогу».
Під час зустрічі родини ділилися своїми життєвими історіями, болем втрат та хвилюваннями. Серед присутніх були рідні полеглих воїнів, полонених та безвісти зниклих.
На думку організаторів, саме незламна віра, молитва, взаємодопомога, милосердя та любову є рушійною складовою у подоланні випробувань, що переживає наше суспільство.
Наступні зустрічі проходитимуть у Володимирському соборі кожну першу та четверту суботу місяця. Запрошуємо родини Захисників задля спільної підтримки один одного.
