kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у четверту неділю Великого посту

DSC 765614 квітня 2024 року, у неділю 4-ту Великого посту, преподобного Іоана Ліствичника, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у Володимирському кафедральному соборі.

Напередодні воскресного дня, у суботу ввечері, Патріарх очолив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та священнослужителі собору.

На запричасному, про важливість молитви і посту в духовному житті християнина, виголосив проповідь клірик собору протоієрей Олександр Шмуригін.

За богослужінням підносились сугубі молитви за Богом бережену державу нашу Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народові довгоочікуваний справедливий мир і перемогу!

Завершилося богослужіння молебнем до преподобного Іоана Ліствичника.

Євангеліє, яке читається в цю неділю, говорить нам про важливість посту і молитви. Коли Христос зцілив біснуватого юнака, ученики запитали Його: «Учителю, чому ми не змогли його зцілити». У відповідь Господь говорить, що цей рід, тобто зла сила, нічим не може бути вигнана тільки постом та молитвою.

Молитва і піст – це провідник благодаті і святого Духа для кожного із нас. Піст і молитва – це ліки від гріха. Це засіб подолання духовних, та навіть і тілесних хвороб. Як повчає нас святитель Іоан Золотоустий: «Піст і молитва – це два крила, які легші за вітер, бо підносять людину до спілкування з Богом».

Також, сьогодні, Свята Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі преподобного Іоана Ліствичника, який написав твір, в якому він показав ліствицю або порядок добрих діянь, що призводять нас до Престолу Божого.

«Ліствиця» є важливою і невід’ємною частиною церковного передання, що містить практичні вказівки стосовно керівництва духовним життям і зростання у вірі.

Ступені «Ліствиці» – це сходження з сили в силу на шляху прагнення людини до досконалості, яка не водночас, але тільки поступово може бути досягнена, бо, за словом Спасителя, «Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто докладає зусилля, здобувають його» (Мф. 11: 12).