Патріарх Філарет звершив чин похорону професора Дмитра Степовика
30 січня 2024 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив у Володимирському кафедральному соборі чин похорону доктора мистецтвознавства, доктора богословських наук, доктора філософії, професора Дмитра Власовича Степовика.
Зранку тіло покійного перебувало у храмі під час заупокійної Божественної літургії, після якої було звершено чин похорону. За богослужінням Його Святості співслужило духовенство кафедрального собору.
Попрощатися, помолитись і провести в останню путь Дмитра Власовича прийшли родичі та близькі, друзі, колеги-науковці, представники української інтелігенції, політичні і громадські діячі, духовенство, учні покійного професора, парафіяни.
Після чину похорону Святійший Патріарх Філарет звернувся до присутніх у храмі зі словом, у якому згадав жертовну працю покійного Дмитра Степовика на славу Божу і благо українського народу, а також закликав всіх молитись за спопокій його душі.
"Ми разом з Дмитром Власовичем провели більше 500 просвітницьких християнських радіопередач. Виступали разом з ним на телебаченні та радіо, пояснювали Священне Писання. Я думаю, що багато хто, слухаючи ці тлумачення дуже проникся вірою в Господа нашого Ісуса Христа. Будемо дякувати Богові за те, що він послав нам таку людину, яка ревно проповідувала Слово Боже.
Разом з паном професором ми неодноразово мандрували під час архіпастирських візитів у Сполучені штати Америки, Європу.
Нехай Господь Бог, за його труди на славу Церкви Христової, подасть Дмитру Власовичу Царство Небесне і вічний спокій", - сказав у своєму слові Патріарх.
Поховали професора Дмитра Степовика на Берковецькому цвинтарі столиці, біля могили його матері.
Дмитро Власович Степовик народився в селі Слободищі Бердичівського району Житомирської області.
Закінчив Національний університет імені Тараса Шевченка (факультет журналістики, 1960) та аспірантуру з мистецтвознавства в ІМФЕ НАН України (1970). Кандидатську дисертацію з мистецтвознавства захистив в ІМФЕ НАН України (1970); докторську дисертацію з мистецтвознавства (1984); докторську дисертацію з філософії (1990) та габілітаційну докторську дисертацію з мистецтвознавства (1992) – в Мюнхенi, в Українському вільному університеті.
Досліджував сакральне християнське образотворче мистецтво Середньовіччя та Нової доби XVII-XVIІІ ст. – ікони, фрески, мозаїки, гравюри, книжну мініатюру; зв’язки давнього українського образотворчого мистецтва з мистецтвом країн Заходу; творчість майстрів образотворчого мистецтва українського походження у США, Канаді, Англії, Франції, Німеччині Італії, Болгарії.
Був провідним співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, професором і викладачем історії мистецтва Київської православної богословської академії, професором історії культури Українського вільного університету в Мюнхені, членом-кореспондентом НАН України. Голос Дмитра Степовика чули мільйони українців, він часто коментував трансляції головних богослужінь на національному радіо та телебаченні, а також разом з Патріархом Філаретом вів християнсько-просвітницькі передачі на Українському радіо.
Дмитро Власович був ревним православним християнином, парафіянином Володимирського кафедрального собору, апологетом Автокефалії Української Православної Церкви, він не словом, а ділом розбудовував Українську Церкву - був вчителем, наставником і викладачем для сотень українських священослужителів. Дмитро Степовик завжди був ідеологом та апологетом думки, що наша Українська Православна Церква повинна мати статус Патріархату, бо вона - найбільша Церква Православного світу.
Царство Небесне і вічна пам’ять Вам, вельмишановний Дмитре Власовичу!
