Урочисте богослужіння з нагоди 95-ліття Святійшого Патріарха Філарета
23 січня 2024 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відзначає славний ювілей - 95-ліття від дня народження. З цієї нагоди, 21 січня, у неділю 33-тю після П’ятидесятниці, після Богоявлення, у Володимирському кафедральному соборі була звершена Божественна літургія та подячний молебень. Напередодні недільного дня, у суботу ввечері, в соборі служилося всенічне бдіння.
Богослужіння очолив ювіляр - Святійший Патріарх Філарет.
Його Святості співслужили митрополит Фалештський і Молдовський Філарет, архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Одеський і Балтський Никон, єпископ Херсонський і Таврійський Михаїл, єпископ Ришканський і Окницький Авів та численне духовенство.
За Божественною літургією підносились посилені молитви за Україну, наших воїнів-захисників та весь побожний український народ. Духовенство і віряни підносили свої молитви, щоб Господь Бог звільнив Україну від нашестя російських чужинців-окупантів, захищав, оберігав та зміцнював дух наших героїв-захисників, а також подав українському народові благословенний справедливий мир і перемогу.
Богослужіння завершилося подячним молебнем за дар життя і здоров'я Святійшого Патріарха філарета та за всі Господні благодіяння.
Після молебню від імені єпископату, духовенства і парафіян Української Православної Церкви Київського Патріархату до Предстоятеля зі словом вітання звернувся архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій:
"Ваша Святосте! Сьогодні в цьому патріаршому соборі ми разом з Вами звершили Божественну літургію та щиро подякували Богові за Ваш ювілей – 95-річчя від дня народження, з чим Вас радо вітаємо!
Бог як добрий батько обдаровує нас тільки тим, що для нас справді корисне. Якщо дивитися очима святої віри, то Ваш ювілей є свідченням милості Божої до Вас і великих Його дарів.
За час свого служіння Церкві Ви потрудилися більше всіх і принесли великий плід Богові, тому Він й дотепер продовжує вік Вашого життя, бо дерево, яке приносить плід, садівник не зрубує, а доглядає.
У важкі часи почалося Ваше життя: у часи Голодомору – справжнього геноциду української нації – та невдовзі Другої світової війни, яка забрала життя Вашого батька. Ця сумна подія стала причиною перелому Вашої свідомості та всього життя, а саме: Ваша любов до загиблого батька привела Вас до віри. Отже, Ви зробили найголовніший вибір свого життя: служити Богові і Церкві.
Пройшовши школу різного послуху, Ви на 21-му році життя принесли Господеві чернечі обітниці. Так, за допомогою Божою, зберігаючи себе у чистоті, Ви сходили і відкривалися «від віри у віру» (Рим. 7: 17), переходили «від сили в силу» (Пс. 83:8) та «від слави у славу» (2 Кор. 3: 18). А коли настав час, Бог поклав на Вас хрест Патріаршого служіння для продовження справи апостола Андрія Первозваного. Тому насіння віри, які апостол засіяв на Київських пагорбах, Господь примножив і виростив їх Вашими руками до великої автокефальної Церкви Київського Патріархату.
Ваше Патріарше служіння є прикладом ревного наслідування Великого Первосвященника Господа нашого Ісуса Христа: «святого, незлобивого і непорочного» (Євр. 7: 26). Ви невпинно проповідуєте Слово Боже, що є «срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене» (Пс. 11: 7), сповнене любов’ю до Бога, людей і України. Своїми трудами Ви здобули заслужену повагу та любов єпископства, духовенства та вірян.
Ви завжди стоїте пліч-о-пліч з українським народом у всі дні його буття. Стоїте на передовій, будуючи і утверджуючи духовний дім для нашого народу – єдину святу Православну Церкву Київського Патріархату. І цей процес незворотній, тому що міцним духовним фундаментом цього дому є Ваші численні переклади українською мовою богослужбових книг та святоотцівської літератури. Важливість Вашого внеску в духовний та моральний розвиток нашого суспільства, безумовно, оцінять наступні покоління українського народу!
Ваша Святосте, Ваш ювілей – не тільки Ваше свято, але й свято для всієї Церкви, для всіх православних українців. Тому ми соборно зібралися на молитву та святкування Вашого ювілею. Нехай цей собор буде виявом нашої вдячності Вам, Ваша Святосте, за все, що Ви зробили для кожного з нас, за те, що поклали душу свою за розбудову єдиної Української Церкви для єднання всієї української нації.
Ми щиро вітаємо Вас із Днем народження і висловлюємо свою любов до Вас як духовного отця та глибоку повагу до Вашого славетного життя, до Вашої невтомної діяльності, повагу до Вашої постаті як видатного духовного лідера, який присвятив своє життя служінню Богові та українському народові.
Нехай Господь примножить любов у Вашому серці, щоб Ви, будучи світильником Божим, несли цю любов туди, де панує ненависть; надію – де панує розпач; світло – де панує морок; радість – де панує смуток. Нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я, багато сил для служіння на благо незалежної Української Церкви в незалежній Українській державі!
Многії і благії Вам літа!", – сказав у вітанні архієпископ Андрій.
Владика Андрій вручив Його Святості просфору та букет квітів.
Патріарх Філарет подякував архієреям, духовенству і церковній громаді за вітання та звернувся до присутніх у храмі з повчальним словом:
"Ваше високопреосвященство я дякую Вам за теплі слова привітання. Дякую нашим архіпастирям, духовенству і всій нашій українській пастві за ваші молитви.
У старості я став часто думати, для чого я жив на землі, що вона мені дала і, що треба робити для того, щоб існувати вічно? Для цього треба пам’ятати, що ми тут на землі тимчасові. Приходить час, чи то рано чи пізно, і людина покидає землю. Але куди піде? Піде у вічне життя. Яке? А ось яке, ми вибираємо тут на землі. Тут ми вибираємо - де ми будемо там, блаженствувати чи страждати? Яким чином ми вибираємо? Якщо живемо по закону любові, допомагаємо один одному, молимось один за одного, значить ми виконуємо Заповідь Божу, яку Він сказав на запитання юнакові: «Що треба зробити, щоб успадкувати життя вічне?» Любити! І я часто думав, що це значить? А це значить, що якщо у тебе в серці нема любові, то як ти можеш у майбутньому житті знаходитися і жити серед люблячих. Як? Ти ж не любиш, а в Царстві Божому знаходяться тільки ті, хто любить.
Але в чому полягає любов? Ми не можемо охопити увесь світ такою любов’ю як батьки своїх дітей, чи діти своїх батьків. Не про цю любов говорить Господь Ісус Христос. А про яку ж любов говорить? А про ту, що якщо ти зустрів людину, яка потребує твоєї допомоги – допоможи, поради потребує – дай пораду. Ось це є виявлення тієї любові. Згадайте слова Господа Ісуса Христа, Його відповідь книжникам і фарисеям: «А хто мій ближній?» І Він сказав притчу про самарянина. Тобто, якщо говорити просто – допомагай тому, хто потребує твоєї допомоги, не можеш допомогти – співчувай, і це співчуття є виявлення любові. І Господь, навіть за таку дрібну любов, дає велику нагороду – Царство Небесне. Тому, будемо жити на землі для неба, а не для пекла. Жити для неба – значить робити добро, любити ближніх, не робити зла, не робити шкоди один одному і тоді дорога наша пряма в Царство Боже, а там вічне блаженство. Ось мета нашого земного життя.
І ми йдемо цією дорогою. Ви йдете, коли приходите в храм молитися, причому молитися щиро. І як я не один раз чув, що воїни, які захищають нашу українську землю, коли побувають у Володимирському соборі, помоляться тут, то мають на фронті успіх і велике натхнення. Молитва – не пуста справа, а молитва має велику силу. Тому, будемо молитися, насамперед, будемо молитися за тих, хто нас захищає, бо вони ризикують своїм життям, не шкодують життя, а віддають за свободу України. Буде у нас свобода – будемо блаженствувати, не буде свободи – будемо рабами, як ми були рабами багато років.
Господь є і бачить все, і знає наперед, як ми будемо жити. Тому будемо не мудструвати лукаво, а жити по совісті. По совісті треба жити! А що значить по совісті жити? Якщо совість твоя турбує тебе, що ти робиш не те, то не роби того. А якщо совість спокійна, значить ти добре живеш і добре робиш. А Господь Своєю Божественною благодаттю нам обов’язково допоможе. Тому що Він любить своє творіння, нас грішних, так, як ми навіть і не знаємо. Не знаємо, якою любов’ю любить Господь своє творіння, тобто кожного із нас. В чому воно виявляється? Що Він Сина Свого віддав на смерть, на страждання, заради того, щоб нас визволити від гріха і смерті. За це треба дякувати Богові. А взагалі, треба дякувати Богові за те, що ми живемо, що Господь дав нам життя і ми насолоджуємося цим життям. Нехай Господь наш Ісус Христос і надалі посилає нам Свою любов, допомагає нам, а ми будемо робити добро в міру наших сил і просити Бога, Його допомоги на добрі діла. Йому слава на віки віків", – сказав у своєму слові Предстоятель.
Святійшого владику також привітали військовослужбовці, бійці добровольчого підрозділу Збройних сил України "Грузинський національний легіон". Командир "Грузинського легіону" Мамука Мамулашвілі привітав Патріарха Філарета з ювілеєм, подарував ікону великомученика Георгія Переможця, написану грузинськими іконописцями для Патріарха, а також нагородив Предстоятеля відзнакою Грузинського легіону "Честь і гідність". Святійший Патріарх Філарет подякував грузинським добровольцям за привітання і, найперше, за їхню допомогу в захисті України від російських окупантів та закликав на воїнів Боже благословення.
Богослужіння завершилося соборним многоліттям Патріарху, Українській Церкві та побожному українському народові.
Після Божественної літургії духовенство та парафіяни мали змогу особисто привітати Патріарха Філарета з 95-літнім ювілеєм.
