Патріарше богослужіння у день свята Обрізання Господнього
14 січня 2024 року, у неділю 32-гу після П’ятидесятниці, коли Православна Церква святкує день Обрізання Господнього та вшановує пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської (379 р.) та святителя Петра Могили, митрополита Київського, Галицького і всієї Руси (1647 р.), Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у Володимирському кафедральному соборі.
Напередодні, 13 січня ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння. Його Святості співслужили клірики кафедрального храму.
За богослужінням із словом проповіді до вірян звернувся настоятель собору протоієрей Борис Табачек
Богослужіння завершилося молебнем до святителя Василія Великого та святителя Петра (Могили).
Наприкінці богослужіння, Патріарх Філарет привітав віруючих зі святом Обрізання Господнього і закликав на всіх Боже благословення.
Святкуванням обрізання Церква стверджує віру в те, що Спаситель був Боголюдиною і прийняв істинне тіло людини, а не примарне, як учили деякі єретики. Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус (Спаситель), як печать Свого служіння справі спасіння світу (Мф. 1:21; Діянь. 3:6, 16; Фил. 2:9-10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2:11).
Беручи плотське обрізання за Законом, Христос тим самим показав людям необхідність духовного обрізання (тобто видалення, обмеження) від себе своїх гріховних пристрастей – егоїзму, гордині, самості та інших похідних від них.
