Простота і харизма Патріарха Володимира Романюка

Інтерв’ю доктора філософії, доктора мистецтвознавства, доктора богословських наук, професора Київської Православної Богословської Академії Дмитра Власовича Степовика — студентові випускного V курсу КПБА Михайлові Омельяну для його магістерської дисертації, присвяченої життєвому шляху, пастирському й архіпастирському служінню другого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Василя Омеляновича Романюка, 1925-1995, роки Патріаршества 1993-1995).

Есхатологічний характер соціального служіння

Преподобний Ісак Сирин розглядає земне життя як дитинство – час духовного зростання. В майбутньому ж віці кожна людина досягне повної міри свого духовного віку [97, с. 302]. Есхатологічне світосприйняття глибоко укорінене в специфіці людського буття і є незмінним супутником глибоких історичних політичних, економічних, духовних, цивілізаційних трансформацій, які час від часу переживає людський соціум. Світова історія у своєму розвитку проходить через стани змін і нестабільності, через масштабні природні катастрофи і соціальні катаклізми, які на думку світських соціологів та релігієзнавців сформували у людській свідомості міфологему «кінця світу» [31, с. 522].

Формування соціальної доктрини в Православній Церкві

За визначенням релігієзнавців: Церква – це релігійна організація зі складною суворо централізованою та ієрархічною системою взаємодії священнослужителів і віруючих. Вона відіграє важливу роль у регламентації відносин всередині релігійних спільнот, та взаємозв’язків зі світськими спільнотами [4, c. 41].

Піст, молитва, покаяння...

Великий піст – чи не найважливіший період у житті християнина. Цей час спонукає до роздумів над своїм життям, змушує ще раз замислитися над своїми вчинками і хоча б раз на рік очистити свою душу.

12 питань і відповідей про піст

1. Яке призначення посту?
1. Викорінення пристрастей і похотей. 2. Досягнення стриманості й помірності. 3. Приготування до загробного рівноангельського життя. «Бо Царство Боже не їжа та пиття» /Рим. 14, 17/ Молитва твориться з увагою особливо під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується й не пригнічується згубним тягарем задоволень.