kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Біографія

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТСвятійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ (в миру Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 р. в селі Благодатному Амвросіївського району Донецької області в родині робітника. 1946 р., після закінчення середньої школи, вступив до 3-го класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою і того ж року вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі, 1 січня 1950 р. прийняв чернечий постриг з ім\'ям Філарета.

Предстоятель Української Церкви: Сутність патріаршого служіння

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТСутність патріаршого служіння. «Наш архіпастир і отець...» – ці слова вживають переважно священнослужителі, коли вітають Предстоятеля Української Церкви, Святійшого Патріарха, з його святковими, урочистими днями в житті – народження, тезоіменитства, інтронізації. Ця своєрідна вітальна формула вживається багатьма для того, щоб підкреслити особливий стан і значення Патріарха у Церкві. Ці слова мають глибокий зміст і значення. Вживаючи їх, ми підкреслюємо перш за все покору своєму пастирю і отцю, яку ми виявляємо, як священнослужителі, у своїх присягах, архієрейських сповіданнях віри. «Обіцяюся у всьому підкорятися отцю нашому – Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України» – це не прості слова і вимовляються вони не на вітер і не ради присяги за формулою. Вони мають сакральний містичний зв’язок з нашим Вічним Великим Архієреєм і Пастиреначальником – Господом Ісусом Христом.

Предстоятель Української Церкви: Шлях до української церковної незалежності

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТШлях до української церковної незалежності. Більш аніж тисячолітня історія нашої Церкви свідчить про постійне прагнення її вірних, великих церковних достойників, до автокефалії. Не останню роль у цьому відігравала влада, яка в князівські часи знаходилась у гармонійних відносинах із Православною Церквою і всіляко їй допомагала. Прийняття християнського благовістя із православної Візантії рівноапостольним князем Володимиром Великим засвідчує прагнення просвітителя Русі до церковної незалежності. «Запровадження Києвом християнства з Константинополя не тільки не шкодило здійсненню ідеї автокефалії Православної Церкви Руси-України, а навпаки – воно цю ідею ще й скріплювало.

Предстоятель Української Церкви: Пастир за покликанням

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТПастир за покликанням. «Вогняної спокуси, що посилається вам для випробовування, не цурайтесь, ніби пригоди для вас чужої, оскільки ви берете участь у стражданнях Христових...» (1 Петр. 4, 12,13). «Благодать»! Це слово буквально не сходить з вуст віруючої людини. Його завжди в нас втілюють щоденні молитви з раннього дитинства. І у ранковому, і у вечірньому правилі, храмових загальних богослужіннях, церковних таїнствах, ми постійно повертаємося до цього слова. Воно пронизує наше серце, душу і розум. З дитинства цим словом «благодать», і зовнішньо, і внутрішньо, жив наш Святійший Патріарх. Він народився у селі, яке навіть у ті більшовицькі й пролетарські часи носило назву «с. Благодатне». Слід відзначити, що наш архіпастир за покликанням народився у благодаті й з благодаттю від побобожних, трудолюбивих батьків донецького українського села.

Предстоятель Української Церкви: Справжній архіпастир

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТСправжній архіпастир. Багато хто із сьогоднішніх парафіян Свято-Володимирського кафедрального собору пам’я-тає перше богослужіння архієпископа Київською і Галицького, Патріаршого Екзарха України Філарета. Своє прибуття на кафедру великих святителів згадує й сам Патріарх. Призначення для нього самого було несподіваним, адже він щойно увійшов в нову роль ректора Московської духовної академії і семінарії. І ось, 14 травня 1966 р., визначенням Святійшого Патріарха Алексія і Священного Синоду РПЦ, призначений архієпископом Київським і Галицьким, Екзархом України й постійним членом Священного Синоду. У цьому призначенні був Божий Промисел.

Предстоятель Української Церкви: Літургійний Патріарх

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТЛітургійний Патріарх. Термін, дещо інший за висловом, «літургійний священик» увів в Пастирське богослів\'я єпископ Веніамин (Мілов) (1887-1955). Його лекція на цю тему розпочиналася так: «За словами Золотоустого, священику в служінні Літургії «потрібно бути настільки чистим, немов він стоїть на самих Небесах посеред тамтешніх сил...».
Святійший Патріарх Філарет завжди з благоговінням відноситься до звершення храмових богослужінь. Дуже часто у своїх настановах до нововисвячених священнослужителів він повторює одні й ті ж самі слова: «Відправляючи богослужіння, таїнства, а особливо таїнство Святої Євхаристії завжди майте страх Божий і ніколи його не втрачайте, звершуючи все чинно і трепетно».

Предстоятель Української Церкви: Патріарх-проповідник

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТПатріарх-проповідник. Святійший Патріарх Філарет має неабиякий проповідницький дар. Він дуже добре пам’ятає апостольські слова: «Бо, коли я благовіствую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов\'язок мій, і горе мені, коли не благовіствую!» (1 Кор. 9, 16). Любов до проповіді Патріарх зберігає таку ж саму, як і до богослужіння.
Двохтомне видання повчань Святійшого Патріарха свідчить про його вмілий дар проповідництва. Одного разу Святійший Владика показав першу, написану від руки, проповідь. Вона носила назву «Про користолюбство». Каліграфія у Святійшого академічна, розбірлива. З роками стиль його проповідей не міняється. Патріарх ставить перед слухачами багато запитань і дає відразу відповідь.

Предстоятель Української Церкви: Патріарх – перекладач Біблії, богослужбової, житійної й морально-повчальної літератури українською мовою

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТПатріарх – перекладач Біблії, богослужбової, житійної й морально-повчальної літератури українською мовою. Чи не найголовнішою заслугою нашого Святійшого Патріарха перед Українською Православною Церквою завжди буде вважатися переклад Біблії, богослужбової, житійної й морально-повчальної літератури українською мовою. Це була мрія Патріарха з самого початку відродження Української Церкви на початку 90-х років минулого століття. «Для того, щоб наша Церква самобутньо розвивалася, була самодостатньою, відповідала усім критеріям свого автокефального будівництва, необхідна не тілька ієрархія, духовенство, духовні навчальні заклади, в яких плекається розвиток вітчизняного богослів’я, необхідно ще й мати переклад богослужбової літератури мовою того народу, який вручений для нашої Церкви в опіку», – каже Святійший Патріарх.