Патріарше богослужіння на свято Стрітення Господнього
15 лютого Православна Церква відзначає свято Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Напередодні, 14 лютого 2013 року, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі, а у день свята – Божественну Літургію. Його Святості співслужили клірики кафедрального собору.
За Божественною Літургією Патріарх Філарет рукоположив диякона Ігоря Блащука у сан священика.
Після Літургії був відслужений молебень перед іконою Стрітення Господнього.
Довідка про свято:
Стрітення Господнє – одне з найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не «зима з весною зустрічається» (як каже повір’я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богомладенця, Якого принесено на 40-й день після народження в єрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос.
Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з’явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже і шукатиме кожну заблукавшу овечку... Передбачаючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, промовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Своєму, з миром, тому що бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував для всіх народів: світло на одкровення язичникам і славу народу Твого, Ізраїлю».
Симеон побачив Христа – і тепер може з миром «відійти до праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі померлі, очікуючи визволення. І Симеон принесе їм радісну звістку: «Чекати залишилося недовго, тому що я на своїх руках тримав Того, Хто зруйнує пекло».
Церква співає в цей день: «Древній днями, Який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на горі Синай з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах піснеспіву втілюється церковне віровчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. «Древній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, - це той Самий Син Божий.
У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної темрви (сліпоти).
Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.
Фото: Василь Дідух