Привітання Патріарха Філарета зі святом Різдва Христового
Ввечері 8 січня 2012 року Патріарх Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі святкову вечірню. Предстоятелю співслужили архієпископ Олександр, єпископи Епіфаній, Феодосій, Євстратій і Агапіт, а також столичне духовенство. Після вечірні єпископ Епіфаній, ректор КПБА і постійний член Священного Синоду, виголосив Патріарше Різвяне послання, а потім звернувся до Святійшого Владики зі словами вітання.
Ваша Святосте, мудрий наш керманичу і милостивий Владико!
В ці дні весь християнський світ з великою радістю святкує величне свято – початок нашого спасіння – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Радість сьогоднішнього свята наповнює не тільки землю, але і небесну твердь, радістю наповнюються не тільки душі благовірних людей, а і весь безтілесний ангельський світ.
«Той, Хто повсякчасно перебуває у славі на Небесах, заради любові до людей спочиває в яслах безмовних тварин… У цей великий день Бог з’явився як Людина, як Пастир народу, Який оживив вселенну Своєю милістю», – говорить святий Григорій Неокесарійський. А святитель Григорій Богослов доповнює, говорячи: «Сьогодні Слово стає плоттю, Невидимий стає видимим, Незбагненний стає пізнаним, Син Божий стає Сином Людським, щоб спасти людей».
Христа, Який прийшовши на землю, не зустріли ні пошаною, ні знатністю, ані багатством. Він був покладений у ясла, куди кладуть їжу тваринам; тільки ангели принесли Йому спів, а земля приготувала печеру. Але від Різдва Христового почався подвиг Спасителя світу, почалась нова ера людського життя.
Незабаром уся повнота Української Православної Церкви Київського Патріархату буде святкувати півстолітній ювілей архієрейської хіротонії Вашої Святості. Коли Господь обрав Вас на це велике і відповідальне служіння, Православна Церква знаходилася в тяжких умовах гонінь. Її хотіли немовби замкнути у печеру-вертеп: зачинялися храми, монастирі, духовні навчальні заклади. Проте віра у всемогутність Божу надихала Вас до повсякчасної праці, а Ваші проповіді і святительські молитви запалювали серця Вашої пастви. Церква не лише встояла, але й продовжила нести свою спасительну місію.
Не була Церква торжествуючою і тоді, коли Вас, Святійший Владико, було обрано на Київську митрополичу кафедру, якою Ви ось уже 45 років мудро керуєте. Ви воістину стали Ангелом Охоронцем Української Церкви. Ви постійно відстоювали її інтереси: дбали про духовну освіту та зуміли протистояти закриттю багатьох храмів та монастирів. Слід зауважити, що ані випробування епохи державного атеїзму, ані зрада найближчих помічників у час, коли Ви очолили боротьбу за незалежну Українську Церкву, ані анафеми від супротивників – ніщо Вас не зламало.
За роки свого патріаршества Господь сподобив Вас бути духовним провідником понад третини українців, главою найбільшої за підтримкою Української Церкви. За Вашої дієвої участі постали з руїн багато храмів у Києві та по всій Україні. Вже тільки перелік перекладених і виданих Вами богослужбових і морально-повчальних книг, творів святих отців Церкви вражає дослідників.
Сьогодні, у ці радісні різдвяні дні, ми знову приносимо подяку Богомладенцю Христу за усі Його благодіяння до нас. Ми просимо для Вас у Бога міцного здоров’я і кріпості сил.
Тому прийміть, Ваша Святосте, найщиріші вітання із Різдвом Христовим від імені усієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату, від Священного Синоду, єпископату, духовенства, чернецтва, Київської православної богословської академії та вірних нашої Святої Церкви.
Ми вдячні Вам, Ваша Святість, за любов, турботу і працю, свідчимо свою глибоку повагу і синівську любов, бажаємо Вам многих і благословенних літ Предстоятельського служіння.
Нехай благословить Господь Вашу невтомну працю, ми пишаємось Вами і молимось за Вас.
Іс пола еті деспота!
На завершення свого слова владика Епіфаній підніс просфору, як знак спільної молитви, та квіти.
Патріарх подякував владці та всім присутнім за вітання і молитви. У своєму слові він підкреслив, що шлях спасіння - це шлях терпіння і смирення. Своїм втіленням і народженням Господь Ісус Христос показує приклад смирення, а все Його земне життя - подвиг і терпіння, які завершилися перемогою. Так і ми, живучи у гріховному світі, повинні поборювати зло, переносити страждання, знаючи, що разом з Богом переможемо. Бо ми не самі в цьому світі, адже для нашого спасіння Христос народився.
Після многоліття Святійшого Патріарха співом колядок привітав хор дитячої недільної школи Володимирського собору.
Завершилися урочистості Різдвяним прийняттям, на якому Предстоятель мав спілкування з представниками влади, народними депутатами України, інтелігенцією, дипломатами та іншими почесними гостями.
