kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Привітання Святійшого Патріарха Філарета зі святом Пасхи

DSC 876624 квітня 2022 року ввечері, у день свята Світлого Христового Воскресіння, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет молився під час Пасхальної вечірньої та ранньої у Володимирському кафедральному соборі.

З благословення Предстоятеля богослужіння очолив архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій у співслужінні духовенства собору.

Особливістю Великої вечірні в день Пасхи є читання Святого Євангелія після прокимна, яке розповідає про Воскресіння Спасителя. Вечірня і рання служились за Пасхальним чином, піснеспіви якого присвячені Христовому Воскресінню.

Після богослужіння було зачитано Пасхальне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, яке виголосив клірик собору протоієрей Олександр Шмуригін.

Зі словами великоднього вітання від імені духовенства і парафіян до Святійшого владики звернувся архієпископ Андрій:

Ваша Святосте! Христос Воскрес! Цього року Великий піст і Пасха Христова стали особливими для нас, для всього українського народу. Наше єднання зі Спасителем у Таїнстві Воскресіння відбувається через проходження власної Голгофи страждань та смерті. Не у спогляданні, не в думках і роздумах, а в шокуючій реальності страшної війни, через яку наш багатостраждальний народ долучився до Страждань Христових.

Імперські амбіції та шовіністичні настрої північного сусіда стали причиною жорстокого геноциду українського народу. Багаточисельні жертви й страждання чоловіків, жінок та дітей по всій Україні, – від Донбасу до Львова, від Чернігова до Херсона. Живі українці змушені хоронити своїх найближчих, дбати про лікування поранених та покалічених, підтримувати та допомагати тим, кого підступний і жорстокий агресор зробив вдовами і сиротами, позбавив власних домівок… Внаслідок всього, муки й страждання Христа та Його безмежна любов до свого творіння стають для нас ще більше чутливими та зрозумілими.

Саме у таких скрутних обставинах настав час випробувань для всіх нас, і особливо для Вас, Ваша Святосте, як духовного лідера української нації. Ваш життєвий та церковний досвід одразу себе проявив. Вже у перший день війни з самого ранку, коли вся Україна була у вогні від вибухів ракет путінської армії, Ви зібрали духовенство у Володимирському соборі на моління, щоб Господь подавав сили нашим воїнам-захисникам незламно стояти за нашу Україну і отримати перемогу над агресором; щоб послав нам мир, а Путіна покарав за його гріх людиновбивства і дав нам перемогу над цим злочинцем. Ви, як духовний лідер, перед молебнем звернулися з архіпастирським словом до українського народу щодо початку війни та широкомасштабного наступу російської армії і закликали всіх встати на захист своєї рідної землі! А силам російського агресора – протиставити незламність духу, жертовний патріотизм і консолідацію; дотримуватися розпоряджень української влади, надавати всіляку підтримку Збройним Силам України.

Крім цього, благословили у всіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату за богослужінням підносити сугубі молитви за Україну, а вірянам молитися дома за наших воїнів-захисників та визволення Вітчизни від нашестя чужинців. Закликали особливо старанно молитися за тих, хто загинув за Україну, захищаючи її від російського ворога. За всіх загиблих українців: чоловіків, жінок та невинних дітей.

У тяжкий час для українського народу, коли віроломна Росія розпочала та веде проти України страшну та підступну війну, Ви закцентували, що настав час для об’єднання всіх церков в єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, яка служитиме виключно інтересам українського народу. Отже, Ви звернулися з такою пропозицією до Предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату митрополита Онуфрія, єпископату, духовенства та мирян зробити свій вибір між добром і злом, правдою і неправдою, Авелем і Каїном. Нажаль, і до тепер вибір далеко не всі зробили по совісті. Але і зараз ще не пізно стати на бік правди, яка допоможе перемогти агресора, зупинити смертоносну війну, об’єднати всіх українців, принести мир в Україну, зберегти її цілісність і незалежність.

Для захисту та збереження життя мільйонів українців Ви також зверталися до керівників держав-членів НАТО про закриття неба над Україною. Багато людей з щирою вдячністю сприйняли Ваше звернення до всього світу посприяти припиненню диявольської війни. Вони влучно охарактеризували Вас: «Мужній і незламний Воїн Світла – наш Патріарх Київський і всієї Руси-України, завжди зі своїм народом і з нашими воїнами. Патріарх Філарет за 30 років – справжній символ незалежності України, духовний лідер нації. Спостерігаючи за тим в яких умовах йшло становлення Київського Патріархату, через які випробування проходив, особливо, через зраду учеників своїх, – Патріарх Філарет не зрадив ідеї створення помісної православної церкви, яка буде рівна серед інших церков і не буде в ярмі, а ні Московського, а ні Константинопольського Патріарха».

Ваша Святосте, у цей величний День, просимо і надалі Ваших молитов до нашого Спасителя, щоб світло Його Воскресіння просвітило нашу скривавлену і стражденну Батьківщину, щоб зберегло наших захисників Вітчизни, які в холодних окопах і в тилу наближають нашу перемогу та подало сили кожному з нас для перемоги над ворогом, щоб зупинилося пролиття крові, щоб запанував мир у всьому світі і була любов між людьми.

Нехай радість та мир Христового воскресіння завжди перебуває з Вами! Нехай воскреслий Христос зміцнить Ваші духовні й тілесні сили на многії і благії літа!“.

Архієпископ Андрій підніс Патріархові просфору і букет квітів.

У відповідь Патріарх Філарет подякував архіпастирю і всім присутнім за вітання та виголосив проповідь:

Ваше високопреосвященство, всечесні отці, дорогі браття і сестри! В цей святковий пасхальний день дякую за привітання зі святом Пасхи і за ваші молитви.

Ми, дорогі браття і сестри, святкуємо Воскресіння. І, в переважній більшості, не усвідомлюємо яке значення має Воскресіння для кожного з нас. Яке значення? А те, що для нас смерть не страшна. Має це значення, що смерті ми не боїмося? А чому ми не боїмося смерті? А тому, що не тільки віруємо, а знаємо, що після смерті ми переходимо в краще життя. Яке краще? Де зла немає, де страждань немає – в Царство Небесне. Коли ми переходимо у те блаженне життя, ми радіємо? Радіємо. А чого ж ми плачемо, коли близька людина помирає? Вона ж переходить у краще життя, а чого ж ми плачемо? А тому, що смерть неприродна для людини. Неприродна. Тому, що Бог створив людину для життя, а не для смерті. І коли приходить смерть, то порушується воля Божа про людину. Вона про життя створена, а тут смерть її долає і тому людина плаче. Але плакала і Божа Матір. Плакала, коли Ісуса Христа розіп’яли на хресті? Плакала, а Христос їй каже: «Не плач Мати Моя. Скоро возрадуєшся». Коли возрадуєшся? Коли воскресне Христос. Це по відношенню до Божої Матері. Матір Бога плакала, тому що бачила страждання і смерть свого Сина. Так і ми бачимо, коли помирають наші близькі.

А чому ж Церква закликає не боятися смерті? А тому, що смерть переможена і доказом того, що віруючі не бояться смерті є який доказ? Воїни ідуть захищати Україну, знають, що можуть померти. Якщо ви знаєте, що ви можете померти, то чому ви йдете? А тому, що воїн не боїться смерті. Не боїться чому? Тому, що любить свою рідну землю українську, любить своїх близьких і оця любов перемагає страх перед смертю. І тому вони і йдуть. А в основі цього лежить Воскресіння Ісуса Христа, бо якби не було Воскресіння, тоді б ми боялись смерті, тому що не було б Воскресіння. А зараз Христос показав: не бійтесь! Я воскрес і ви воскреснете.

Ось ви, дорогі браття і сестри, вірите, що ви воскреснете після смерті чи ні? Вірите. А чому вірите? А тому, що Христос воскрес. Якщо Христос воскрес, чому я не воскресну, я ж теж людина. Якщо я людина, а людина воскресла, Христос людина і воскресла. І я людина, і я воскресну. Тільки в яке життя воскресну? Можна воскреснути і на вічні страждання. А ми хочемо воскреснути для вічного блаженства, не хочемо такого воскресіння для вічного страждання, а хочемо воскресіння для життя вічного, так же? Інакше не може бути. Чого ми тоді ходимо у Церкву,  каємось, причащаємось. Заради чого? Заради того, щоб попасти у вічне життя блаженне, а не страждальне. Ось слухає Господь наші молитви чи не послухає? Дасть нам вічне життя блаженне чи не дасть? Дасть. А який доказ того, що Він дасть? А доказ розбійник, який праворуч висів з ним на хресті. Що зробив розбійник доброго? Нічого. А Христос йому сказав: «Сьогодні ж будеш зі мною в раю». За що розбійник в рай входить? За своє життя? Життя тяжке, зле, повне гріхів. Але Божественна благодать сильніша за будь-який гріх. І любов Божа до свого творіння незрівнянно більша, ніж будь-який гріх. І ця любов простить нам всякий гріх, який би ми гріх не звершили, Божественна любов простить. При одній умові. Якщо покаємось і визнаємо себе грішниками.

Бо розбійник отримав Царство, але перед цим визнав, що він грішник. А багато хто з нас виправдовує свої гріхи. Виправдовує? Виправдовуємо. А треба не виправдовувати, не боятись винуватити себе перед своєю совістю і перед Богом. Ось якщо скажеш своїй совісті «Так, Господи, я грішний, прости мене». То треба сказати і «прости», бо Іуда теж визнав, що він згрішив перед Христом. Сказав же «згрішив, видавши кров невинну», а чому ж він не отримав прощення? Він же визнав себе грішним. Визнав. А прощення не отримав. Чому не отримав? А тому, що не сказав «помилуй мене». А розбійник сказав «пом’яни мене, господи, у Царстві Твоїм». Не сказав «дай мені Царство Небесне», а сказав тільки «згадай мене у Царстві Небесному». І тут виявилось і смирення і бажання для себе кращого і віра, що Господь може це зробити.

Ось і ми. Які б ми не були грішними, треба покаятись так, як розбійник: «пом’яни мене, Господи, у Царстві Своїм». І якщо у нас будуть такі думки, то Царство Небесне нам забезпечено. Забезпечено. Чому? А тому, що Господь не може, по Своїй любові, не простить такого грішника. Якщо Він розбійника простив, то Він простить і кожного з нас. Але треба щиро себе визнати грішником, а не виправдовувати.

Тому, я закликаю всіх вас, не виправдовуйте себе ні в чому. А звинувачуйте себе в гріхах, які ви звершили. І додавайте: прости мене, Господи. Щиро. І Господь простить. І Царство Небесне нам забезпечене. Так треба вірити. Інакше не можна. Вірити, що любов Божа може простить будь-який гріх. Оця віра і заставляє нас звертатись до Бога і просити – «Господи, помилуй».

І Воскресіння гарантує нам вічне життя, бо Христос своїм воскресінням переміг смерть. Тому ми і радіємо, святкуючи Пасху Христову, Воскресіння Христове.

І будемо дякувати Господу нашому Ісусу Христу за те, що Він будучи Богом принизив Себе, що став Людиною і допустив Себе розіп’яти на хресті, заради нашого спасіння. Ось за це треба безмірно дякувати Господу нашому Ісусу Христу. Йому слава навіки віків“, – сказав у своєму слові Патріарх Філарет.

На завершення архіпастирського слова Святійший владика привітав усіх зі Світлим Христовим Воскресінням та прийняв пасхальні вітання і закликав на всіх присутніх Боже благословення.