kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Різдвяне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Rojdestvo Xr arcaРІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву

та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату

 

 Дорогі браття і сестри!

Христос народився! Славімо Його!

Різдвом Христовим починається ще один рік нашого життя. Чому Господь, незважаючи на всі величезні наші провини, дає нам ще час? Чи не з тієї причини, що і для євангельської смоковниці? Третій рік приходив до неї господар виноградника, сподіваючись знайти плід у її гілках, і, не знайшовши, вже хотів зрубати. Та виноградар сказав: «Залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. Можливо, дасть вона плід». І господар залишив смоковницю. І вона принесла багато плодів (Лк. 13: 6–9).

А який же плід приносимо ми Господу кожного року? Розбрат, погрози, наклепи, міжусобні побоїща, захоплення храмів у межах однієї Української Православної Церкви в єдиній Українській державі?

Даруючи нам і цього року можливість святкувати Різдво Христове, Господь дає нам надію на виправлення нашого життя, на звершення добрих діл і на очищення від гріхів через покаяння.

Для чого Син Божий прийшов у цей гріховний світ, народившись у Вифлеємі від Пречистої Діви Марії? Для того, щоб визволити нашу людську природу від гріха і смерті. А що, ми, люди, не могли самі цього зробити? Так, люди самі не могли спасти себе. Чому? Тому, що саме зачаття людини звершується у гріху. Пророк Давид говорить: «В беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50: 7). Грішна людина неспроможна спасти себе. Відновити людину міг тільки Той, Хто її сотворив, тобто Бог. Тому Син Божий, як Творець, принизив Себе і став людиною. Але не грішною людиною, а безгрішною. Тому народився від Пречистої Діви Марії і від Духа Святого. Як безгрішний, Він міг не страждати і не помирати. Бо страждання і смерть є наслідком гріха, а Ісус Христос був безгрішним. Страждання і смерть Він взяв на Себе добровільно. Це і означає взяти на себе людські гріхи.

Життя Ісуса Христа воістину було повним благодаті й істини (Ін. 1: 14). Він не вагався говорити Своїм слухачам правду, але в цій правді не було ні презирства, ні грубощів, ні злісної критики, ні осуду. Життя Христа було життям у любові до Бога і людей. Його любов до Отця засвідчена Його безумовним послухом до Нього. Він смирив Себе, «був слухняним аж до смерті, і смерті хресної» (Флп. 2: 8). Життя Христа було життям лагідності і смирення. Це Він сказав: «Прийдіть до Мене… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11: 28–29).

Христос ніколи не грішив і тому ні в чому не каявся. Будучи Боголюдиною, Він називав Себе «Сином Людським», але ніколи і ніде не ставив Себе нарівні з усіма людьми і не зараховував Себе до грішників. Христос жив так, що в кінці Свого земного служіння міг поставити Своїм супротивникам сміливе запитання: «Хто з вас викриє Мене у гріху?» (Ін. 8: 46). І у відповідь не почув ні найменшого звинувачення. Пилат, незважаючи на бажання звинуватити Христа хоча б у якомусь порушенні закону, змушений був при народі вмити руки і заявити: «Ніякої провини я не знаходжу в Чоловікові Цьому» (Лк. 23: 4). Іуда, який спостерігав за Христом три роки і бачив святе життя Христа, мусив визнати перед первосвященниками: «Згрішив я, зрадивши кров невинну» (Мф. 27: 4).

Син Божий втілився і прийшов на землю за Своєю волею, з любові до людського роду. Він зійшов до нас із небес для того, щоб дарувати нам вічне життя. Людина назавжди залишилася б загиблим творінням, якби Син Божий не втілився і не визволив її. Господь прийняв нашу тлінну природу і оздоровив її Своїм Божеством, визволивши її від смерті.

Різдво Христове навіки з’єднало людину з Богом. Син Божий просвітив затьмарений розум людини світлом істини, дарував людині благодатні сили для боротьби з гріхом, пробудив у її совісті Божественну любов.

Святкуючи Різдво Христове, кожен із нас повинен подумати про те, що було б з нами, якби не було Різдва Христового. Ким були б ми, якби Син Божий Своїм пришестям на землю не визволив нас від гріха і смерті. Ми були б засуджені на вічні страждання. А сьогодні ми маємо велику надію на вічне блаженство після смерті.

Тому в ці радісні дні Різдва Христового будемо насамперед дякувати Богові за Його безмежну любов до нас. І в той же час докладати всіх зусиль на виконання Його заповідей. А Його заповіді зводяться до однієї заповіді: полюби Господа Бога свого всім серцем і ближнього твого, як самого себе.

Поздоровляю вас, дорогі браття і сестри, з великим християнським святом Різдвом Христовим, усіх православних в Україні, в Америці, в Європі і в усьому світі, і бажаю, щоб Господь якомога швидше визволив Україну і весь світ від згубної епідемії коронавірусу, щоб Він привів до єдності Православні Церкви в Україні і за її межами. Будемо пам’ятати, що в Царство Небесне не ввійде людина, яка не має любові.

І нехай у цьому допомагає нам Господь наш Ісус Христос. Нехай наступний рік буде для всіх нас роком Божого благовоління. Нехай мир, про який співали ангели у Вифлеємі, зміцнюється на землі і принесе усім радість: Боже благовоління. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма нами.

Христос народився! Славімо Його!

 

Філарет,

Патріарх Київський

і всієї Руси-України

 

Різдво Христове,

2020/2021 р.,

м. Київ