kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Святкування 25-ї річниці інтронізації Святійшого Патріарха Філарета

DSC 584322 жовтня 2020 року Українська Православна Церква Київського Патріархату відзначила 25-ту річницю інтронізації свого Предстоятеля – Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

З нагоди свята, 25 жовтня, у неділю 20-ту після П’ятидесятниці, у Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва було звершено Божественну літургію, яку очолив Святійший Патріарх Філарет.

Напередодні неділі, 24 жовтня, Предстоятель Київського Патріархату відслужив у соборі Всенічне бдіння.

За Божественною літургією Його святості співслужили архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл, єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Варсонофій, єпископ Одеський і Балтський Никон, настоятель Володимирського патріаршого кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, настоятель ставропігійної парафії святителя Миколая Чудотворця у м. Філадельфія (США) протоієрей Богдан Згоба та інше духовенство.

Під час причастя духовенства до вірних зі словом проповіді звернувся клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Наприкінці літургії було звершено подячний молебень, який очолив Предстоятель Церкви. Завершуючи молебень, Святійший Владика помолився з духовенством та вірними до Всемилостивого Господа Бога про визволення України від ворогів та припинення пандемії коронавірусу.

Після святкового богослужіння Патріарха Філарета, від імені архієреїв, духовенства і парафіян Київського Патріархату, привітав архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій.

“Ваша Святосте, наш дорогий Першосвятителю!

Від імені та за дорученням Архієрейського Собору, духовенства, чернецтва, вірян України та діаспори, науковців і всієї української інтелігенції прийміть сердечні вітання з ювілеєм двадцятип’ятиріччя інтронізації на першосвятительський Патріарший престол Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Охоплюючи думкою минулий час, ми згадуємо нині день Вашої інтронізації, який воістину став днем вияву Всеблагого Промислу Божого, днем виконання волі Вседержителя, Який призвав Вас до найвищого на землі служіння, про яке можна було б сказати словами пророка і псалмоспівця Давида: «підніс обраного з людей Моїх» (Пс. 88, 20). Це був день, який поклав початок багатьом важливим подіям і звершенням, що вже вписані золотими літерами в літопис церковного життя та історії України.

Прийнявши жереб Предстоятеля і приносячи плоди у всякому доброму ділі, Ви твердо тримаєтеся стежки правди, захищаючи чистоту Православ’я. Всі роки Вашого відданого Першосвятительського служіння, які випали на час важких випробувань для Церкви, всієї нашої Держави та всього українського народу в нашій країні і поза її межами, відзначилися невпинним піклуванням про ввірену Вам паству і покладені на вівтар розбудови та утвердження Української Православної Церкви Київського Патріархату та її незалежності.

До Вашого авторитетного голосу з увагою прислухаються і можновладці і звичайні люди, бо проповідь Ваша «не в переконливих словах людської мудрості, а в явленні духа та сили» (1 Кор. 2, 4).

Останнім часом перед нашою Церквою виникло багато викликів: постійні конфлікти з боку ПЦУ, адміністративний, силовий тиск на Київський Патріархат і навіть незаконна ліквідація та рейдерські захоплення храмів, монастирів і всього майна. Крім цього, війна, на якій гинуть кращі сини і дочки нашої держави, а також пандемія COVID-19, через яку віруючі потерпають, не маючи можливості відвідувати храми.

Під Вашим мудрим керівництвом Українська Православна Церква Київського Патріархату, незважаючи на всі скорботи і випробування, показує духовну стійкість, мужньо протистоїть підступам ворога роду людського, який продовжує сіяти в серцях людей плевели ворожнечі й намагається остаточно знищити нашу Церкву.

Ми вдячні Господу за те, що в особі Вашої Святості ми бачимо приклад духу і сили вистояти і залишатися на шляху Христовому в нинішніх непростих умовах.

З дня на день Ви працюєте з повною віддачею сил і талантів, переконливо показуючи всім нам надихаючий приклад того, «як слід поводитись у домі Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини» (1 Тим. 3, 15).

Невпинно продовжуєте закладати наріжні камені для будівництва храмів. Проводите зустрічі з керівниками державних і міжнародних установ, дипломатами, військовими, підприємцями, представниками культури і громадськості. Незважаючи на Ваш поважний вік, продовжуєте брати активну участь у зустрічах представників посольств різних держав, даєте інтерв’ю, проводите прес-конференції та виступаєте в телевізійних програмах, на яких натхненно відстоюєте збереження Христової Церкви Київського Патріархату.

Під Вашим керівництвом регулярно відбуваються засідання Архієрейських соборів, на яких приймаються важливі рішення щодо збереження та примноження нашої Церкви.

Ваша Святосте! В цей урочистий день бажаємо Вам благодатного укріплення душевних і тілесних сил, щедрої допомоги Божої у справі Патріаршого служіння задля «створення Тіла Христового» (Еф. 4:12) та на благо Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Нехай Бог Вам, як щедродайний і милостивий, дарує многії і благії літа!” – привітав Предстоятеля архієпископ Андрій.

Владика Андрій подарував Його Святості просфору та букет квітів.

Дякуючи всім присутнім за щирі привітання Святійший Патріарх Філарет виголосив слово:

“Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Насамперед, я хочу подякувати вам, що ви приїхали, у таких складних умовах, в яких знаходимось сьогодні, для того, щоб відзначити моє 25-ліття Патріаршого служіння. Дякую за молитви і дякую за підтримку, яку я відчуваю протягом цього служіння на Київській кафедрі. А як ви знаєте, на Київській кафедрі я вже служу близько 55 років. Тому, дякую, що Ви зі мною, а я з вами.

Ми звикли більше говорити про всі проблеми, про турботи, які зустрічаються на дорозі нашого життя. А дуже мало звертаємо увагу на добре, що дає нам Бог. Бо якщо заглибитись, не тільки земне життя християн, а і Господа Ісуса Христа (було зі стражданнями). Хіба Господь на землі не страждав? Страждав не тільки на Голгофі, а протягом і земного життя. Згадайте слова Євангелія, де сказано, що Христа звинувачували в тому, що Він бісів виганяє силою бісівською. Таку неправду говорили на Бога, і багато іншого. То якщо на безгрішного таке говорили, то що говорити про нас грішних?

У нас дійсно є багато гріхів, які треба осуджувати, але треба не забувати, що Господь допомагає нам перемагати все зло. І коли я, наприклад, згадую своє життя, то воно все пов’язано зі зрадою. Зрадили мене архієреї в Москві, зрадили на, так званому, Харківському соборі; зрадили і тепер ті, яких я виховав. Хіба не боляче, коли ти зробив добро, а тобі за добро плюнули в обличчя? Боляче, але терпіти треба, тому що Господь безгрішний, але як кричали на Голгофі: «Якщо ти безгрішний, зійди з хреста і тоді повіримо в Тебе». Терпів Господь Ісус Христос? Якщо Господь терпів, а ми християни. Чому ми християни? Тому, що повинні уподібнюватися Христу в усьому, в тому числі і в цьому. Ображають тебе? А ти зберігай в душі і в серці своєму мир, і тоді будеш блаженним. Вони будуть скаженіти всі, а ти спокійний. Тому, що в душі знаходиться Божественна благодать, мир, який укріплює і надихає.

І коли я згадую своє життя – зраджували, але я перемагав. Наприклад, московський синод анафемі піддав мене? Викинув із Церкви, а Константинопольський Патріарх заявив, що все це не дійсне. Перемога? Перемога. У Харкові архієреї, яких я поставив усіх, відмовились від мене, обрали митрополита Володимира (Сабодана), який не мав ніякого відношення до України, бо був керуючий справами Московського Патріархату. Його обрали, а мене викинули. Але Господь допоміг поставити єпископат, і не мало. Ось весь єпископат, який сьогодні існує в Україні – це все мої ставленики. Я ж їх всіх поставив. І того ж Епіфанія, і Євстратія Зорю, які тепер виступають проти. Але я вірю, як перемагав, так і переможу. Не я переможу, а переможе правда, бо правда завжди перемагає. Хто стоїть на дорозі правди, той повинен бути впевнений, що він обов’язково переможе, тому що з правдою Бог. А де Бог, там завжди перемога. Якщо зло і перемагає тимчасово, то тільки тимчасово, а остаточно завжди перемагає правда. І тому, цю істину, що правда завжди перемагає і якщо ти хочеш перемагати – ставай на дорогу правди. Будеш іти дорогою правди, будь впевнений – переможеш. Обов’язково переможеш, бо Бог з тобою.

Тому, і ми, дорогі браття і сестри, переживаємо зараз в Україні тяжкі часи, і від коронавірусу, і від розділення, і від зради. Боляче. Але хіба Христу на Голгофі легко було? Теж страждав, але чим закінчилось? Воскресінням. Перемогою Христа над всіма ворогами. От так і ми переможемо і цих ворогів.

Перемогли безбожників. Ось старше покоління нехай згадає, як хвалилися атеїсти: «Бога нема, ми рай побудуємо на землі. Не треба нам раю на небі». Де вони зараз, ці комуністи? Згинули навіки і ніколи не відродяться. А Церква, яка була принижена, але стояла на дорозі правди – перемогла. Але і в цих випробуваннях треба стояти на дорозі правди. Нехай Господь наш Ісус Христос, Який завжди допомагає і народам, і кожному з нас, не залишить нас. А не залишить нас при умові, якщо ми Його не залишимо. А якщо ми Його залишимо, то й Він нас залишить і ми залишимось ні з чим.

Тому, нехай Господь наш Ісус Христос, по молитвах Божої Матері, Яка безперестанно молиться за весь християнський рід, по молитвах всіх українських святих, і не тільки українських святих – усіх святих, дасть нам силу перемагати всі труднощі на нашому життєвому шляху. Але не тільки сили, а посилати нам радість. І дійсно радість ми маємо тоді, коли перемагаємо.

Згадаймо 1992 рік. Що ми являли з себе? Гірстку невелику, а потім що стало? Великий Київський Патріархат. Ось не було б цього Київського Патріархату – була б ПЦУ? Ніякої ПЦУ не було б. Бо вони не знають, на якому ґрунті вони виросли і хто їх виростив. Треба про це не забувати. Бо як російський поет Лєрмонтов сказав: «Есть Божий суд, наперсники разврата, он мысли и дела знает наперед». (Вірш Лєрмонтова «Смерть поэта»). Тому, Божого суду ніхто з нас не уникне, і Божий суд покаже праведно всі наші вчинки. Тому, будемо просити Бога, щоб Він простив нам наші провини і дарував нам перемогу у земному житті і, головне, вічне блаженне життя.

Йому слава навіки віків!” – сказав у своєму слові Патріарх.

Козацьким многоліттям Святійшого Владику привітали Патріарший хор і кліросний хор Володимирського собору, які прикрасили цього дня богослужіння своїм співом.