Святійший Патріарх Філарет взяв участь у роботі VII Всеукраїнського круглого столу
Національна академія державного управління при Президентові України проводить серію соціально-наукових проектів з проведенням круглих столів для якісного осмислення українського історичного досвіду, розробленням відповідної наукової проблематики, продовженням дискусій та обговорень.
В ряді таких засідань 24 червня 2009 року відбувся VII Всеукраїнський круглий стіл на якому обговорювалась тема: «Український інформаційний простір: стан,безпека,перспективи».
До участі в обговоренні був запрошений Святійший Патріарх Філарет. Святійший Владика виголосив вступне слово та побажав учасникам ефективної співпраці та Божого благословення.
Список учасників
Модератор: Володимир Васильович Омельчук, докторант НАДУ, співкоординатор Слухацького клубу НАДУ «Чесне слово»;
Володимир Панасович Приходьмо , ректор НАДУ при Президентові України, кандидат історичних наук;
Лілія Григорович , Народний депутат України
Андрій Куликов, ведучий програми «Свобода слова» на ІСТV
Анатолій Олексійович Чемерис, віце-президент НАДУ при Президентові України, кандидат економічних наук, доцент
Вадим Олександрович Гречанінов, аналітик, генерал, Президент Атлантичної ради України
Григорій Петрович Ситник, завідувач кафедри національної безпеки НАДУ, доктор наук державного управління, професор
Петро Петрович Кононенко, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України;
Петро Федотович Вознюк, головний редактор альманаху «Молода нація», кандидат політичних наук, доцент;
Тарас Петрович Кононенко, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, кандидат філософських наук, доцент;
Олег Ігорович Соскін, завідувач кафедри Національної академії управління, професор, директор Інституту трансормації суспільства;
Володимир В’ячеславович Фесенко, директор Центру політичного аналізу, кандидат філософських наук;
Михайло Ярославович Ратушний, заступник голови Української Всесвітньої Координаційної Ради;
В\'ячеслав Михайлович Васильченко, кандидат філологічних наук, доцент, докторант НПУ;
Віталій Володимирович Комов, голова Форуму порятунку Києва
Олександр Федорович Сергієнко, рекомендований член Ради старійшин Слухацького клубу НАДУ «Чесне слово»
Петро Кононович Ситник, доктор філософ, наук, проф. кафедри соціальної і гуманітарної політики НАДУ
Володимир Валерійович Утвенко, член експертної ради Всеукраїнського молодіжного об\'єднання «Український Молодіжний Авангард», кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри організації самоврядування Інституту соціальних наук і самоврядування;
Олександр Олександровичт Задорожний, голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Спілка української молоді";
Ігор Валерійович Котра, начальних відділу Інституту державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України;
Віктор Петрович Ситнім, депутат Фастівської міської ради;
Сергій Михайлович Шуплік, член Виконкому Всеукраїнського молодіжного об\'єднання «Український Молодіжний Авангард»;
Богдан Остапович Червак, директор Департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
Валентина Миколаївна Піскун, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства КНУ ім. Т. Шевченка;
Павло Павлович Гай-Нижник , доктор історичних наук, старший науковий співробітник Національного інституту етнонаціональних і політичних досліджень ім. І. Кураса;
Олена Рижко, доцент кафедри журналістики НАУ, кандидат філологічних наук, Член Національної спілки письменників України
Павло Цикра, експерт Експертного слухацького клубу НАДУ при Президентові України.
Андрій Дацюк, кандидат політичних наук, доцент кафедри національної безпеки НАДУ
Олександр Олександрович Сергієнко, кандидат фіз.-мат. наук, директор Інституту міста;
Едуард Анатолійович Юрченко, викладач НТУ;
Богдан Олегович Пустовгар, представник студентського дискусійного клубу НАУ;
Володимир Іванович Гура, «експерт Всеукраїнської ініціативи «Чесне слово»;
Степан Миколайович Кирилеко, заступник Голови Київського міського меморіалу;
Олег Олійник, голова Української партії.
Богдан Бойко, Голова Народного руху України за єдність
Юрій Збітнєв, голова політичної партії «Нова сила»;
В’ячеслав Неволько, Голова Української Республіканської Партії;
Юрій Сорока, член Проводу ОУН
Олександр Корнієвський, державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, кандидат історичних наук;
Юрій Погорілий, завідувач відділу аналітики ТРК «Київ»
Віталій Лазоркін , директор аналітичного інституту стратегічних досліджень «Перспектива»
Наталя Шульга, виконавчий директор Українського наукового клубу
Володимир Бойко, журналіст, ведучий авторської програми «Світла палітра»
Бенрстад Олаф, Надзвичайний і Повноважний посол Норвегії в Україні
Олена Рижко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ІМВ НАУ, член Національної спілки письменників України, експерт Чесного слова
Ігор Слісарснко , журналіст, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ІМВ НАУ, ведучий 5-го каналу
Костянтин Стогній, журналіст, колишній начальник Департаменту громадських зв\'язків МВС України, полковник міліції у відставці, ведучий каналу IСТV
Лариса Йолкіна, редактор часопису "Визвольний Шлях", кандидат філологічних наук, доцент кафедри літератури НПУ ім. М. Драгоманова
Володимир Владимиров, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики ІМВ НАУ
Григорій Кривошея, кандидат історичних наук, завідувач кафедри журналістики ІМВ НАУ
Сергій Бондарчук, журналіст програми «Україна і світ» 1-го каналу Національного радіо
Рішення круглого столу
Учасники круглого столу на основі представлених та обговорених доповідей констатують значущість інформаційного простору у забезпеченні єдності гуманітарного простору та національної консолідації України. В умовах нових глобальних та внутрішніх викликів та загроз саме забезпечення системної інформаційної політики є гарантією поступального розвитку націотворчих процесів. Це стосується функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного буття та її перетворення на інструмент інтеграції у систему національних духовно-світоглядних цінностей та донесення соціогенетичного коду української нації.
Характерними рисами розвитку національного інформаційного простору на сучасному етапі є:
Засилля західних споживацьких цінностей, передусім на телебаченні та радіомовленні;
Відсутність реальної системи стримування пропагування насилля, збочень та порнографії з боку держави та громадських інститутів
Глобалізація інформаційних процесів в Україні та відставання державних інститутів у забезпеченні системи ефективного контролю та моніторингу за цим процесом;
Вкрай слабке забезпечення (концептуальне, нормативно-правове, кадрове, інституцій не, фінансове) програм, спрямованих на забезпечення функціонування української мови у східних та південних регіонах України, передусім м. Севастополі, Автономній Республіці Крим, Донецькій та Луганській областях;
Відсутність системної інформаційної політики щодо зарубіжного українства як чинника його інтеграції у єдиний гуманітарний простір України.
Несистемна політика держави у сфері інформаційних продуктів (ринки програмного забезпечення, друкованих продуктів, аудіо та відео продуктів, проектних та науково-дослідних робіт, інформаційних технологій) та інформаційних послуг (ринки телекомунікацій, роздрібних інформаційних послуг, консалтингових, маркетингових, навчальних послуг) зумовлює витіснення українського продукту та поступове заміщення його не просто неукраїнським, а часто антиукраїнським за сутністю.
Не завжди адекватними залишаються дії Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Національної ради телебачення та радіомовлення України та Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при РНБО, які часто дублюють одна одну.
Лише окреслено процес становлення громадського (суспільного) телебачення та радіомовлення як гаранту суспільного впливу на інформаційні процеси у державі.
Суттєвих змін потребує і діяльність Національної телекомпанії України, Українського національного інформаційного агентстві «Укрінформ».
Становлення української самобутності, починаючи з княжої доби, відбувалося в умовах постійної боротьби українців за незалежність інформаційного простору та власні мовні права, що наклало відбиток й на сутнісні ознаки нашої державності.
Віковічна історія українства засвідчила укоріненість розуміння спільності поставлених перед нацією інформаційних завдань, що засвідчує виникнення та розвиток української мови, українських часописів, функціонування різних форм поширення інформації на цих теренах; весь національний інформаційний простір українців» пронизаний українським православ\'ям, що суттєво посилювало його значущість у формуванні національної системи духовних цінностей та світогляду як повсякденного духовного опертя у боротьбі з зовнішніми ворогами та внутрішніми загрозами.
Активне проникнення сюди зовнішніх інформаційних імпульсів сприяло збагаченню національного інформаційного простору та долучення українства до зовнішніх процесів. Це потребує зміни пріоритетів діяльності Служби безпеки України, департаменту інформаційного забезпечення Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Державної служби спеціального зв\'язку та захисту інформації України.
Відповідно, діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування має бути спрямована на:
Удосконалення системи інституційного, кадрового, експертно-аналітичного, фінансового забезпечення державної інформаційної політики з метою його національної консолідації українського суспільства;
Активне залучення державних експертно-аналітичних інституцій (Національного інституту стратегічних досліджень, Національного інституту національної безпеки, Національного інституту міжнародної безпеки, Національної академії наук України, Національної академії державного управління) до вироблення концептуального забезпечення державної інформаційної політики;
Розвиток регіональних сегментів інформаційного простору та їхнє сутнісне наповнення українським продуктом;
Перетворення національного інформаційного простору на інструмент популяризації національної системи цінностей, української історії та чинник інтеграції національних меншин у єдиний гуманітарний простір України та посилення діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі;
Зміцнення інформаційних зв\'язків Української Держави з українською діаспорою;
Посилення державної підтримки українського книговидання та книгорозповсюдження, передусім через розширення Програми «Українська книга» та формування окремих програм «Український журнал» та «Українська книгорозповсюджувальна мережа»;
Прийняття нового Закону України «Про державну мову України» та нормативних актів щодо мов національних меншин, які забезпечать урахування історико-культурної специфіки мовних процесів України та усіх її регіонів, що є особливо актуальним у випадку зовнішніх та внутрішніх загроз і глобальної кризи;
Посилення моніторингу та контролю за інформаційною діяльністю ззовні та її відповідністю національним правовим нормам та стандартам;
Все це зумовлює необхідність подальшого експертно-аналітичного розроблення основних засад та механізмів державної інформаційної політики та залучення суспільних інститутів до сутнісного наповнення інформаційної сфери.
Андрій ГОЛОВКОВ
