kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Світлий понеділок: Вітання Святійшого Патріарха Філарета зі святом Пасхи та урочисте прийняття

DSC 97179 квітня 2018 року, у Світлий понеділок ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив богослужіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

 Його Святості співслужили: Патріарший намісник митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній; керуючий справами Київської Патріархії, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, вікарій Київської єпархії єпископ Васильківський Лаврентій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, намісник Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря архімандрит Макарій (Папіш), благочинні та настоятелі столичних храмів, духовенство міста Києва.

Після вечірньої митрополит Епіфаній, Патріарший намісник і постійний член Священного Синоду, звернувся до Святійшого Владики зі словами вітання:

Ваша Святосте, мудрий владико та духовний наш наставнику!

Христос воскрес!

Кожний із нас разом зі всією Церквою такими словами зустрічає найбільше і найрадісніше свято не лише богослужбового церковного року, а й усієї історії людства. Цим святом увінчалося влаштування нашого спасіння, бо Своїм воскресінням Господь наш Ісус Христос подолав смерть, знищив силу диявола і визволив нас від гріха і прокляття. Саме тому воскресіння Христове є основою нашої віри та запорукою надії, бо, як говорить апостол Павло, «якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15: 14).

Позавчора, у Велику суботу, Православна Церква прославляла велике дванадесяте свято Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. В один день ми молитовно вшановували початок і звершення нашого спасіння. 

Це поєднання згадуваних подій запевняє нас у тому, що всі задуми Божі обов’язково здійснюються, а відтак надихає нас вірити в неминучу перемогу життя над смертю, чесноти над гріхом, правдою над неправдою, добра над злом, і, зрештою, волелюбного українського народу над російським агресором та його прибічниками сепаратистами.

На підтвердження цього у своєму пасхальному посланні Ви, Ваша Святосте, говорите, що «воскресіння Христове спонукає нас боротися з гріхом. Воно кличе нас до моральної чистоти і до святості. Тисячі тисяч святих Божих людей надихалися воскресінням Христовим на різноманітні подвиги, які прославили їхні імена вічною славою. Воскресіння Христове вчить нас бачити в людині брата, образ і подобу Божу. Воскресіння Христове виправдовує нашу боротьбу з неправдою. Воно надихає нас любити свою Батьківщину, свій народ і свою державу».

У цьому році знову в житті Української Православної Церкви Київського Патріархату відбулася велика подія – напередодні Пасхи, у Страсний і Великий четвер, було освячене святе миро. Ця подія важлива не лише через те, що вона підкреслює повну самостійність нашої Церкви, але й свідчить про значне її зростання. Та сама кількість мира, яка була вжита для звершення таїнства Миропомазання, для освячення храмів та антимінсів у період між мироваріннями у 1998 і 2014 роках, тобто за шістнадцять років, зараз була використана за чотири роки.

Це є підтвердженням і тих найрізноманітніших статистичних опитувань, які свідчать про постійне збільшення кількості вірян Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ми вкотре утверджуємося у правильності шляху, який наша Церква обрала. Завдяки Вашим щирим молитвам та невтомній праці  ми зростаємо із сили в силу.

Ваша Святосте!

У «цей урочистий і святий день» сердечно вітає Вас уся повнота древньої та величної Української Православної Церкви Київського Патріархату – єпископат, духовенство, чернецтво, співробітники Синодальних установ, професори, викладачі та студенти духовних навчальних закладів і вірні нашої Святої Церкви! 

Нехай воскреслий Христос зі Своїх небесних щедрот дарує Вам мир, радість, спасіння та многих і благословенних літ першосвятительського служіння для утвердження єдиної помісної Православної Церкви в українській землі.

Воістину воскрес!

На завершення свого слова митрополит Епіфаній підніс Патріархові букет квітів.

У відповідь Предстоятель подякував Патріаршому наміснику і всім присутнім за вітання та виголосив проповідь про Воскресіння Христове:

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри! 

Христос Воскрес!

Я дякую Вам, владико, за прекрасне привітання, в якому Ви підкреслили у чому полягає сутність нашого свята. Не тільки нашого свята, а в чому полягає сутність спасіння. Ми дуже часто повторюємо слова: «спасіння», «спаси Господи». Про яке спасіння йде мова і спасіння від чого? Насамперед спасіння від смерті. А смерть - це розділення людської природи на дві частини: на духовну і на тілесну. Так ось смерть розділяє людину. І одна частина, тіло, - згниває, а друга частина - продовжує існувати. Так ось, спасіння полягає у тому, щоб подолати це розділення, а для того, щоб подолати розділення, то треба подолати смерть, бо смерть розділяє людину і ми це бачимо, адже кожного дня люди помирають. А для того, щоб подолати смерть треба спочатку подолати гріх. Бо смерть увійшла в людську природу через гріх. І тому це спасіння, тобто з’єднати душу з тілом не може ні людина, ні ангели, а це може звершити тільки Той, Хто створив людину. Він Творець, Він може єдиний оновити людську природу, яка пошкоджена гріхом. І тому, Син Божий стає людиною, з’єднується з людиною, але з якою людиною? Людиною тлінною. Що значить тлінною? Тобто людиною, яка піддається стражданням, бо Христос страждав, яка потребує їжі, яка втомлюється, ось із цією природою тлінною і з’єднався Син Божий. Але з’єднавшись з тлінною природою Він повинен був зробити її нетлінною. А що значить нетлінною? А це значить визволити її від гріха, зробити щоб вона ніколи не страждала, не втомлювалася, не потребувала відпочинку і головне, щоб вона не помирала. Так ось Син Божий тлінну природу нашу взяв, а через страждання і воскресіння зробив її нетлінною, яка вже не помирає.

Ось ми святкуємо Воскресіння Христове, а не завжди згадуємо де тіло Ісуса Христа сьогодні? Є воно чи немає? Тіло Христове є на небесах, але там воно з’єднане душа і тіло Ісуса Христа. І тому в цьому полягає спасіння людського роду. І як ми помираємо через те, що Адам згрішив, ми не брали участі в його гріху, бо не доторкалися до забороненого дерева, але гріх Адама перейшов і на нас. Чому ми помираємо? Ми ж до дерева не торкалися, а помираємо. Помираємо тому, що народилися від Адама. Оскільки народилися від Адама, то все, що в природі Адама, перейшло на нас, і тому ми помираємо, і тому гріх панує в нашій природі. 

А тепер, коли Христос нас спас, що відбулося? Відбулося, насамперед, очищення людської природи від гріха і від смерті. У чому ми бачимо, що людська природа очистилася від гріха і від смерті? Бачимо в Ісусі Христі. Бо Христос безгрішний, але будучи безгрішним перетерпів страждання, подолав гріх, а смерть переміг Своїм Воскресінням. І таким чином, в особі Ісуса Христа, ми маємо нову природу людську. Тому і апостол Павло, і Церква називають Ісуса Христа «другим Адамом». Перший Адам привів нас до гріха і до смерті, а «другий Адам» визволив нас і від гріха, і від смерті. 

Багато хто із нас скаже: «А де ж це визволення?»  Ми ж помираємо? Помираємо. Гріх царює в людському роді? Царює. А де ж це спасіння?

Є воно чи нема? Є. А де ми бачимо, що це спасіння є? А бачимо у тих святих, які подолали у своїй душі та у своєму тілі гріх. Далеко не треба ходити. Підіть у Лавру. Або подивіться на священномученика Макарія, або на святу Варвару. Подолали вони гріх? Подолали. А ви скажете: «Але ж вони не воскресли». Не воскресли, поки що. Але прийде час, не тільки вони воскреснуть, святі, а воскреснуть всі люди, всі без виключення. У тому числі й Іуда, і той воскресне. Як всі народжені від Адама, без виключення, всі померли і помруть, так всі, після Воскресіння Ісуса Христа воскреснуть. Хочуть вони цього чи не хочуть, а це залежить вже не від людини. Як, наприклад, помираємо ми, залежить від нас? Ми не хочемо помирати, а помираємо. Так і тут, багато хто не хотів би воскреснути через свої гріхи, але воскресне. І тому, оцей період від Воскресіння Ісуса Христа до воскресіння загального всього людства, оцей період є період нашого спасіння особистого. Коли ми, користуючись Божественною благодаттю, тим, що Христос, Син Божий, оновив людську природу, можемо стати праведними. Кожен із нас може стати праведним, якщо буде боротись із гріхом. А якщо не буде боротись, то буде засуджений на вічні страждання, але вже з тілом, бо і тіло буде страждати разом з душею. Це і є спасіння. І в цьому спасінні тепер ми приймаємо участь, і від нас тепер залежить спасемось ми від гріха чи ні. Чи потрібна віра? Так, віра потрібна. Але віра буває різна. Як говорить апостол Яків: «мертва буває». У кого мертва віра? У тих християн, які називаються християнами, а не живуть, як Христос. Чого ви називаєтесь християнами? Берете на себе ім’я Христа? Якщо ви назвались християнами, то живіть як Христос. А якщо ви не живете, як Христос, то чому ви називаєтесь християнами? Ви не християни, або християни по назві. І, на превеликий жаль, таких християн по назві дуже багато. 

От ми згадаємо агресора, християнин він? Християнин, та ще й православний. Думає він, що він робить? Думає він про своє спасіння? Я думаю, що не думає. Бо якби думав про своє спасіння, то таке зло не чинив би. Оце є приклад християнина по назві. Але є навіть такі християни, які по назві християни можуть спастися, якщо покаються. От ми згадували у дні Великого посту Марію Єгипетську. Християнка була? Була християнка, але блудницею стала. Тобто великою грішницею, як багато хто. Але покаялась, і ознакою того, що Господь простив їй гріх, і вона стала святою, вона перейшла через Йордан, як по сухому. Свята вона? Свята. І це є результат спасіння Господа нашого Ісуса Христа.

Ми повинні всім цим надихатись. І надихаючись, бути переконаними, що зло ніколи не переможе добро, смерть ніколи не переможе життя. І Церква, святкуючи кожного року Воскресіння Христове, нагадує нам, утверджує в нас віру, що правда завжди перемагає, добро завжди перемагає. Ніколи в історії людства не було, щоб зло перемогло. Перемагає зло, але тимчасово. А остаточно перемагає тільки добро і правда. 

Нехай Господь наш Своєю Божественною благодаттю утверджує у нас віру у те вчення, яке приніс людству Господь наш Ісус Христос. Йому слава навіки віків.

Христос Воскрес!

На завершення архіпастирського слова Святійший Владика привітав усіх зі Світлим Христовим Воскресінням.

Потім Святійший Патріарх Філарет прийняв пасхальні вітання від духовенства і парафіян. Віряни отримали Патріарше благословення, а дітки з недільної школи Володимирського собору підготували Пасхальний концерт.

Цього ж дня ввечері від імені Патріарха відбулося урочисте прийняття на якому були присутні духовенство, державні та громадські діячі, народні депутати України, представники наукової й творчої інтелігенції, дипломатичного корпусу.

Святійший Владика привітав всіх зі Світлим Христовим Воскресінням і побажав доброго здоров’я та Божого благословення.

Численні гості мали можливість особисто привітати Патріарха зі святом Пасхи, поспілкуватись та висловити йому свої найщиріші побажання.