Цьогорічні церковно-державні урочистості на Козацьких Могилах

Вшанування пам’яті тисяч українських козаків і селян, які загинули 358 років назад у битві під Берестечком з польською шляхтою, традиційно відбулись протягом трьох днів починаючи з 9-ї п’ятниці після Пасхи (19 червня), по Неділю всіх святих землі Української (21 червня).
Божественну літургію та вселенську панахиду на подвір’ї Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах (с. Пляшева Рівненської області) у п’ятницю очолив Священноархимандрит обителі – митрополит Рівненський і Острозький Євсевій у співслужінні духовенства Рівненської та сусідніх єпархій.

У суботу, 20 червня, намісник монастиря архимандрит Олексій відслужив панахиду на монастирському подвір’ї перед саркофагом з останками героїв-мучеників. Після панахиди відбулись заупокійні літії на козацькому цвинтарі (урочище Монастирщина) та на місці козацької переправи, де славні сини українського народу до останнього подиху захищали свою рідну землю та батьківську православну віру від польської неволі та окатоличення.

21 червня, у Неділю всіх святих землі Української, Божественну літургію в монастирі очолив Предстоятель нашої Церкви Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Патріарху співслужили: митрополит Рівненський i Острозький Євсевій, митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій , ректор КПБА, архиєпископ Тернопільський і Кременецький Іов, архиєпископ Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, архиєпископ Луцький і Волинський Михаил, єпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій, єпископ Тернопільський і Бучацький Нестор, єпископ Кіровоградський і Голованівський Марк та чисельне духовенство.

Святійший Патріарх Філарет у своїй проповіді в кінці Літургії наголошував на важливості нашої любові до Бога і до ближнього, на обов’язковому шануванні таких місць, як Козацькі Могили.

«Чим вони (козаки – авт.) керувалися, коли віддавали своє життя? Багатством, славою? – Ні. Вони керувалися любов’ю до своєї Батьківщини. Озирнемося навколо й подивимося на те, що робиться в Українській державі. То де головна причина усіх тих негараздів, проблем, протистоянь? – Причина в тому, що вони не люблять Україну і не віддадуть свого життя за неї. Якщо і віддадуть життя – то за своє багатство» - сказав наш Предстоятель.

Патріарх закликав усіх присутніх бути не байдужими до рідної України, виконувати свій громадянський обов’язок та не втрачати віри в Бога.

Після літургії відбулась заупокійна літія.

Рік не ювілейний, але на території монастиря зібралися тисячі людей що є свідченням повернення зацікавленості українців своєю історією. У ці дні на Козацькі Могили традиційно прибула велика кількость прочан та гостей з різних куточків України, щоб засвідчити свою шану героям-козакам, які знайшли свій вічний спочинок у монастирській козацькій усипальниці – в братській козацькій могилі.

Вшанувати пам’ять козаків також прибули чисельні представники української політичної еліти, керівники різних політичних партій, громадські діячі, народні депутати, представники влади, українська інтелігенція, серед яких можна відмітити наступних: голова Верховної Ради України Володимир Литвин, голова Рівненської ОДА Віктор Матчук, голова Рівненської обради Олександр Данильчук, народні депутати Юрій Костенко, Василь Червоній та інші.

 

У своєму слові Віктор Матчук сказав: «Козацькі могили не місце для з’ясування політичних стосунків. Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" - це місце пам’яті українського народу».

«У мене неоднозначне ставлення до цього місця. Це святе місце, де поклали голову тисячі українських патріотів. Потрібно пам’ятати про них, шанувати їх подвиг. І дуже прикро, що дехто перетворює це місце на арену з’ясування стосунків та обливання одне одного брудом". - вважає голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук.

Довідка: Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казіміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилеріїї покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.