kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Богослужіння Великого четверга і освячення мира

content dsc 7303У четвер, 5 квітня 2018 року, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.

 Його Святості співслужило духовенство храму.

Перед літургією, згідно богослужбового уставу Православної Церкви, Святійший Владика звершив службу Вечірньої.

У Великий і Страсний четвер, за богослужінням згадуються чотири важливі події з життя Христа Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в саду Гефсиманському; видання Ісуса Христа Юдою на неправедне судилище.

Також у цей день відбулася визначна подія в житті Церкви – Предстоятель Київського Патріархату звершив освячення мира. Перед початком Божественної літургії, духовенство хресним ходом зі співом тропаря «Благословенний Ти, Христе Боже наш...» благоговійно перенесло посудини зі звареним миром до жертовника центрального приділу. Саме освячення відбулося під час літургії. На великому вході алабастрові амофори, прикрашені квітами, були перенесені від жертовника до святого престолу. Після співу страсного тропаря «Вечері Твоєї Тайної сьогодні, Сину Божий, причасником мене прийми…» і перенесення приготованих дарів (хліба й вина) для Євхаристії, Патріарх, стоячи перед святим престолом, прочитав молитву для освячення мира.

Право варити святе миро – це прерогатива автокефальної (самокерованої) Церкви.

Священнодія варіння та освячення мира є великим торжеством. Це акт утвердження помісності та соборності Української Церкви – правонаступниці Київських святителів та преподобних, які посіяли на наших теренах зерна віри Христової.

Миро – це спеціально приготована і освячена ароматична суміш на основі олії, яка використовується в таїнстві Миропомазання, а також під час освячення новозбудованого храму, для помазання антимінса, престолу й стін. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мирниці, яка стоїть на престолі.

У Біблії вперше про миро повідомляє книга Вихід:

«І сказав Господь до Мойсея, говорячи : Візьми собі найкращих пахощів: самоточної смирни п'ятсот [шеклів], запашної кориці половину проти того, двісті п'ятдесят, і запашної очеретини двісті п'ятдесят, касії п'ятсот [шеклів], за шеклем священним, та гін оливкової оливи; і зроби з цього миро для священного помазання, масть складену, роботою того, хто складає масті: це буде миро для священного помазання». (Вих. 30:22-25 )

Як відомо з писань отців і вчителів Церкви, у перші віки християнства для помазання новохрещених використовувалася «суміш різноманітних пахощів», яка освячувалася особливим священнодійством «на вівтарі» (тобто на престолі), а право готувати і освячувати миро належало тільки єпископам.

Святитель Кирил Єрусалимський (IV ст.) у своєму тайновводному повчанні на Миропомазання говорить про миро так:

«Але дивись, не вважай цього мира простим. Бо як хліб в Євхаристії, через призивання Святого Духа, не є більше простим хліб, а тіло Христовим: так і Святе це миро не є більше простим: це дар Христа і Духа Святого, який через присутність Його божества стає дійсним. Цим миром символічно помазується твоє чоло та інші знаряддя почуттів. І коли видимим чином помазується тіло, тоді Святим і Животворчим Духом душа освячується.»

Святитель Василій Великий і ряд інших церковних авторів встановлення особливого обряду освячення мира приписують апостолам. До V століття для чину освячення не існувало особливо встановленого дня. Починаючи з V століття на Сході таким днем став Великий четвер.