kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у 4-ту неділю Великого посту

DSC 557118 березня 2018 року, у четверту неділю Великого посту, Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іоана Ліствичника, який був ігуменом Синайського монастиря.

 Напередодні, 17 березня в суботу ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив у Володимирському кафедральному соборі столиці Всенічне бдіння. Йому співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.

У неділю зранку, 18 березня, Патріарх Філарет відправив у Володимирському соборі Божественну літургію святителя Василія Великого. 

У своїй проповіді Патріарх Філарет розповів вірянам про значення віри, як міцної сили у земному житті, через яку людина отримує Божу допомогу, зцілення і вічне блаженне життя.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Ми прослухали уривок із Євангелія, де розповідається про те, що апостоли не могли вигнати духа німого і глухого із сина одного батька. Коли апостоли не змогли цього зробити, то тоді батько прийшов із сином до самого Господа Ісуса Христа. Каже: «Якщо можеш Ти, вижени те із мого сина, якщо можеш, бо я до учеників твоїх звертався, а вони не змогли зробити цього. Тому, якщо Ти можеш, то зроби це». На це Бог Ісус Христос відповідав чому це сталось – через невірство. Бо батько не вірив, що можуть апостоли вигнати, не вірив що Ісус Христос може, а сказав: «Якщо можеш».

А ось якщо порівняти віру римського сотника із вірою юдея. Сотник був язичник, не вірив в існування Істинного Бога, але чув про Ісуса Христа, який звершував чудеса. Повірив, що він є Бог. Тому сотник, коли звертався про зцілення свого слуги, то він не говорив: «Якщо можеш», а сказав слово: «Якщо Ти скажеш слово, то одужає мій слуга. І не треба приходити у мій дім», бо Христос сказав: «Я прийду у дім твій і зцілю». А сотник каже: «Не треба, скажи тільки слово і слуга мій стане здоровий». 

Або візьміть другу жінку – хананеянку. Хананеянка була язичниця теж, просила за свою дочку. А Христос сказав їй: «Не добре взяти хліб у дітей і дати собакам». І жінка не образилась, що Христос порівняв її із собакою. Не образилась, а сказала: «Але і собаки їдять крихти, які падають із трапези господарів». І пам’ятаєте, що сказав Господь: «О, жінко! Велика віра твоя. Іди, і нехай буде як ти хочеш».

А тут інакше, тут сумнів, тому Христос батькові сказав: «Якщо можеш – вірувати, то буде тобі те, що ти хочеш». Батько сказав: «Господи, допоможи моєму невірству». І дійсно визнав, що він мав сумнів, але звернувся до Бога, щоб Господь дав йому віру. Господь, по його проханню, дав йому віру, тому Господь і вигнав біса із сина цього батька. Це було в ті далекі часи, коли Господь Ісус Христос ходив на землі. Як ви бачите Господь у плоті ходив по землі і звершував чудеса. Чудеса не над всіма. Чому не всім Господь допомагав? Чому не над всіма звершував чудеса? Причина одна – не вірили. І оце невір’я супроводжує людський рід аж до нашого часу. Але як і тоді, за своє земне життя, Ісус Христос звершував чудеса над тими, які вірили, так Він звершує протягом всієї історії християнської Церкви. Взяти, наприклад, період гонінь на Церкву. Бачите, як мученики, маючи тверду віру в Господа Ісуса Христа не боялись ніяких страждань. І коли уявиш собі як могла людина перетерпіти такі страждання? Наприклад, великомучениця Варвара, будучи отроковицею терпіла такі муки, що людська природа витерпіти не може. Але ж вона терпіла, це реально ж було! Звідкіля вона брала силу перетерпіти? Господь давав силу, бо вона вірила. Вона вірила, що Ісус Христос є Бог. 

Або великомученик Юрій Переможець, коли кинули його у вапняну яму. Повинен згоріти у вапні? Повинен. Але ж він не згорів. А чому він не згорів? А тому, що вірив, мав віру, що Господь допоможе.

Коли ви читаєте акти мучеників, то ви не можете не дивуватись разом з тими, хто писав ці мученицькі акти. Мученики, коли їх терзали, стругали тіло, кидали у вогонь, у в’язницю, вони виходили здоровими. Ось подумайте – може людська природа все це витерпіти? Не може. Але ж вони витерпіли, Господь діяв. А хіба у наш час той же Бог не діє? Не може бути, щоб тоді діяв, а тепер не діяв. Хіба Він тоді тільки був Богом, а тепер Його нема? Є Він. І тому діє, але діє в залежності від нашої віри. 

Ось і зараз приходять до мощей святої великомучениці Варвари? Приходять. Зі своїми скорботами, зі своїми хворобами. І отримують те, що просять? Зціляються від невиліковних хвороб? Зціляються. Але всі зціляються чи не всі? Не всі, а не всі тому, що не мають віри. А ось ці, які мають віру і отримують те, що просять. Так в усіх справах, не тільки по відношенню до хвороб, а й до тяжких обставин життя. Приходять до Божої Матері, просять: «Допоможи, Владичице!». Допомагає. І ви знаєте, що допомагає. Але хто приходить із сумнівом: «А може Божа Матір допомогти, а може і не допомогти», то буде те, що із тим батьком, який не міг отримати здорового сина, звернувшись до апостолів. 

Так і тепер, якщо сумнів є, спочатку проси у Бога, щоб Господь дав тобі тверду віру, щоб ти не мав сумнівів. Коли з твердою вірою звернешся чи безпосередньо до Господа Ісуса Христа, чи до Божої Матері, чи до святих – отримаєш. А будеш мати сумнів – ніякого зцілення не буде, і прохання не буде твоє виконане. 

Все залежить, дорогі браття і сестри, від нашої віри, і про це нам ясно свідчить сьогоднішнє євангельське читання та історія Церкви й сьогодення. Тому треба як батько біснуватого, звернувся до Ісуса Христа і сказав: «Господи, допоможи моєму невірству». Так і ми повинні звертатись до Бога: «Допоможи нам, Боже, у нашому невірстві». І тоді віра буде міцною силою у нашому земному житті і приведе вона нас до життя вічного.

Богу нашому слава навіки віків. Амінь.

Наприкінці богослужіння Предстоятель Церкви очолив молебень до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість», під час якого виголосив молитву за Україну, щоб Всемогутній і Всемилостивий Господь визволив нашу Батьківщину від нашестя чужинців, дарував державі мир і перемогу, а народові подав єдність і Своє благословення.

Цього ж дня ввечері Патріарх Філарет звершив богослужіння з читанням акафісту Страстям Христовим.