kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Повечір’я з читанням канону прп. Андрія Критського (четвер)

1sedmycja0061 березня 2012 року, у четвер першої седмиці посту, Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив повечір’я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського у Свято-Володимирському соборі м. Києва.

Його Святості співслужило духовенство кафедрального собору.

Православне розуміння посту

leontijРозуміння посту і відношення до нього в нашому суспільстві, яке декларує себе як християнське, є неоднозначним – від повного відкидання, до наділення його магічними властивостями. Багато з тих,  хто називає себе християнами не приймають цієї древньої практики. Насамперед це стосується представників протестантських деномінацій. Вони мотивують свою відмову від дотримання посту небажанням нашкодити власному здоров`ю, проте причини цього неприйняття набагато глибші і криються в спотворені сотеріології (вчення про спасіння).  

Пророчиця чи лжевчителька?

Учителька-народознавець Гарафіна Маковій доволі плідно досліджує фольклор Буковини. Ця робота могла б перерости в цікаві наукові праці, якби не бажання авторки стати родоначальницею лжехристиянського вчення – поганського світобачення із охристиянізованими магічними діями.

Простота і харизма Патріарха Володимира Романюка

Інтерв’ю доктора філософії, доктора мистецтвознавства, доктора богословських наук, професора Київської Православної Богословської Академії Дмитра Власовича Степовика — студентові випускного V курсу КПБА Михайлові Омельяну для його магістерської дисертації, присвяченої життєвому шляху, пастирському й архіпастирському служінню другого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Василя Омеляновича Романюка, 1925-1995, роки Патріаршества 1993-1995).

Есхатологічний характер соціального служіння

Преподобний Ісак Сирин розглядає земне життя як дитинство – час духовного зростання. В майбутньому ж віці кожна людина досягне повної міри свого духовного віку [97, с. 302]. Есхатологічне світосприйняття глибоко укорінене в специфіці людського буття і є незмінним супутником глибоких історичних політичних, економічних, духовних, цивілізаційних трансформацій, які час від часу переживає людський соціум. Світова історія у своєму розвитку проходить через стани змін і нестабільності, через масштабні природні катастрофи і соціальні катаклізми, які на думку світських соціологів та релігієзнавців сформували у людській свідомості міфологему «кінця світу» [31, с. 522].